— Мистецтво молитви

* Яким не повинен бути ум?
Бездіяльним.

 * До чого потрібно його примушувати?
До молитви.

 * Що заповідував апостол Павло?
“Безпрестанно моліться” (1 Сол. 5:17).

 * Від чого потрібно оберігати серце?
Від прийняття злих чи будь-яких суєтних і марних помислів.

 * Якою молитвою потрібно завжди молитися?
“Господі Іісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене!”

 * Як називається ця молитва?
“Таємним вправленням” ( у слав’янській традиції “тайным поучением”), “розумовим діланням”, “умносердечною молитвою” або просто “Іісусовою молитвою”, а також “мистецтвом ума”.

 * Що є достоїнством цієї молитви?
Простота і стисливість.

 * Від чого походить особливо благодатна сила іісусової молитви?
Від того, що вона містить ім’я Іісусове.

 * Як Христос говорив про молитву?
“Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не просили Отця в ім’я Моє, дасть вам. Донині ви нічого не просили в ім’я Моє; просіть і одержите” (Ін. 16:23-24).

 * Як Господь говорив про чудотворну силу Свого імені?
“Іменем Моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами… покладуть руки на хворих, і вони будуть здорові” (Мк. 16:17-18).

 * Що відповіли апостоли Петро та Іоанн, коли первосвященники запитали їх, коли ті зцілили кульгавого: “Якою силою або яким іменем виц е зробили?”

“Іменем Іісуса Христа… поставлений він перед вами здоровий… бо немає іншого імені під небом, данного людям, яким належало б спастися нам” (Діян. 4:7-12).

 * Хто писав про Іісусову молитву?
Преподобний Іоанн Ліствичник у 8-му столітті, святитель Григорій Палама та ісихасти в 14-му, преподобний Никодим Святогорець у 18-му, преподобний Серафим Саровський і оптинські старці в 19-му, преподобний Силуан Афонський у 20-му.

 * Що говорив, про ім’я Господа святий Іоанн Кронштадтський?
“Ім’я Господа… нехай буде тобі замість самого Господа… Ім’я Господнє – то Сам Господь… Ім’я Бога всемогутнього – сам Бог, Дух всюдисущий і препростий”.

 * Що дає призивання Божественного Імені іісуса?
Освячує всю людину, спалюючи в ній пристрасті.

 * Чому милитва Іісусова є тринітарною?

Оскільки Христос названий у ній Сином Божим, тобто Сином Бога Отца, а “ніхто не назве Іісуса Господом, як тільки Духом Святим” (1 Кор. 12:3).

Сущність, природа, воля, дія всіх Осіб Святої Троїці єдині, а тому, коли ми призиваємо Христа – призиваємо Отця і Духа, і де присутній Христос, там присутні Отець і Дух.

 * Яке – основне правило при Іісусовій молитві?
Помістити ум у слова молитви.

 * Які є три форми уваги і молитви?
Перша – коли людина, стоячи на молитві, споглядає своїм умом небесні блага, ангелів, святих і все, що вона читала в Писанні: цей шлях базується на роботі фантазії. Друга – коли людина, молячись, зосереджується в голові і воює з помислами, але не може їх здолати: “думки з думками борються”, і в умі немає ясності. Третя форма молитви – зведення ума вглуб серця, що об’яднується зі всякою увагою, відсутністю земних піклувань, чистотою совісті і безпристрасністю: це єдиний спосіб молитви.

 * Що означає “ходіння перед Богом”?

Звіряти кожен вчинок і кожну думку з Євангелієм, постійно пам’ятати про Бога, відчувати Його присутність.

 * При якій умові молитва дає плід?
Коли вона поєднується з істинно християнським життям.

 * В чому – ідеал християнина?
Досягти такого стану, щоб все життя перетворилося на молитву, щоб кожна справа і кожна думка були пройняті молитвою.

 * Чим визначається духовний стан людини?
Молитвою.

 * Коли ми на шляху до Бога?
Тоді, коли любимо молитися.

 * А якщо не любимо молитися?
То, в нашому духовному житті не все гаразд.

 * Що порадив преподобний Силуан Афонський, одному купцю, перед тим, коли той мав закурити?
Помолитися.

 * Що відповів купець?
“Молитися перед тим, як палити, якось не личить”.

 * Що на це сказав Силуан?
“Отже, будь яку справу, перед якою не складається спокійна молитва, краще не робити”.

 

Престольне свято.

     21 листопада  у день Архистратига Божого Михаїла та інших безтілесних небесних сил, як завжди у нашому храмі багатолюдно.
     Напередодні увечері відбулась святкова бдінна служба.                                      Зранку, до початку Богослужіння було звершено водосвятний молебень.
     Божественну Літургію очолив старший благочинний Ковельської округи протоієрей Володимир Ровінський, йому співслужили настоятель храму отець Олександр Ничипорук, духовенство округи, гості, що прибули розділити радісь свята.
     Після Літургії відбувся хресний хід, по завершенню якого старший благочинний привітав отців, та прихожан із святом, до нього з вітаннями приєднався настоятель храму протоієрей Олександр, який також подякував духовенству і усім присутнім за участь у святі.
     А ще дуже зворушливим було вітання найменших учасників свята, вихованців недільної школи, де викладає Леонід Ничипорук.

 

— Увага

* Що виявляє людина, в своєму розумі, ставши на молитву?
Бурю сторонніх думок.

 * До яких пір потрібно молитися своїми словами?
Доти, поки не розкриється серце і не зберуться думки.

 * Коли молитва має ціну?
Тоді, коли вона буває уважною, коли розум і серце вкладаються в кожне слово.

 * Яким має бути кожне слово?
Пережитим і відчутим, повинне стати своїм.

 * Як про молитву говорить святитель Феофан Затворник?
“Не те є молитвою, щоб прочитати тільки молитви, а те, щоб відтворити в собі їхній зміст і так промовляти, щоб вони народжувалися з нашого розуму і з нашого серця”,

 * Що рекомендує святитель Феофан для догнення уваги?

Завчити молитви на пам’ять, щоб не відволікатися на читання, поєднувати молитву з поклонами.

 * Як потрібно приступати до молитви?
Не одразу після життєвих справ і турбот, а трохи підготувавшись, зібравшись з думками.

 * Яка молитва не приносить користі душі?
Неуважна, розсіяна, холодна.

 * Як називають древні церковні письменники неуважність розуму під час молитви?
“Парінням” (метеорісмос – рух, схожий на політ метеорита).

 * В чому – причина неуважності?
Невміння людини впоратися з помислами – сторонніми гріховними уявленнями, фантазіями і мріями, що з’являються в розумі.

 * Що стоїть за кожним гріховним помислом?
Реальна демонська сила.

 * Що є прилог?
Швидкоплинний образ, що входить наче ззовні.

* Що називають поєднання?

Спілкування ума з явленим прилогом, вивчення і дослідження його.

 * А, згода?

Внутрішня згода розуму з помислом і насолода ним.

 * А, боротьба?
Рівність сил розуму і помислу, один з яких повинен одержати перемогу, тобто або ум здолає помислі відкине його, або помисел заволодіє умом.

 * А, полонення?
Насильницьке і примусове поневолення серця або тривале поєднання серця з предметом, що руйнує добрий устрій.

 * Чим є пристрасть?
Остаточна перемога помислу над людиною.

 * Коли помисли набувають гріховного забарвлення?
Мірою свого розвитку і стають гріхом тоді, коли розум приймає їх.

 * З чого начинається кожна пристрасть?
З помислу.

 * Яким наслідком було гріхопадіння перших людей?
Внутрішнього поєднання з помислом.

 * Що побачила Єва?
“Те, що древо добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане” (Бут. 3:6).

 * З чого починається гріховний настрій у душі?
З безладної спрямованості пізнавальних сил.

 * Що є одним їз наслідків гріхопадіння людини?
Неуважність розуму.

 * Щ є хворобою розуму?
Спілкування з помислами.

 * В чому полягає мистецтво боротьби з помислами?

 В тому, щоб не впускати їх всередину, не давати їм розвинутися і полонити ум.

 * В чому полягає початок молитви?
В тому, щоб відігнати помисли, коли тільки з’являються.

 * Що є наукою із наук і мистецтвом із мистецтв?
Вміння долати злотворні помисли.

 * Чим є молитва?
Не тільки бесідою з Богом, але важкою працею, боротьбою за чистоту ума.

 

Престольне свято в с. Гішин Ковельського району. Свято-Введенське благочиння.

Урочисто відбулось престольне свято в храмі великомученика Димитрія Солунського в с. Гішин.

Храм збудований у 1567 році. Це найбільш рання пам’ятка дерев’яної архітектури Волині і є пам’яткою національного значення.

 

— Мовчання

* Як, про мовчання, говорить Господь Іісус Христос?

“Коли молишся, увійди до кімнати твоєї, помолися Отцеві твоєму, Який в тайні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно. А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть; не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, у чому ви маєте потребу, раніше за ваше прохання до Нього” (Мф. 6:6-8).

 * Чим є молитва?
Передусім спілкування, зустріч.

 * Чим є молитва, за словами Євагрія-монаха?
“Молитва – бесіда розуму з Богом”.

 * Чому Христос заповідує не багатословити в молитві?
Тому, що молитва народжується не зі слів, і вона не є лише сумою промовлених нами прохань.

 * Що потрібно, перше ніж промовити молитву?
Її почути.

 * Як народжується молитва?

В глибокій тиші, в зосередженому і благоговійному мовчанні.

 * Що – найважче і найбіль вирішальне в мистецтві молитви?
Досягти тиші.

 * Що є тиша?
Стан уважної пильності, очікування і передусім вслухування.

 * Чого  досягає ісихаст (безмовник)?

Внутрішнього спокою або тиші.

 * Що він слухає в своєму серці?
Голос молитви.

 * Що він розуміє?
Те, що цей голос – не його власний, а Іншого, що говорить всередині нього (єпископ Діоклійський Каліст).

 * Що пише про мовчання, і слова преподобний Ісаак Сирін?
“Мовчання є таїнством майбутнього віку, а слова є знаряддям цього світу”.

 * Для чого потрібен досвід безмовності?

Щоб навчитись молитись.

 * В чому – спокуса і обман нашого життя?
В тому, що ми завжди зайняті і завжди поспішаємо щось дуже важливе встигнути.

 Що нам здається?
Те, що ми втрачаємо час на молитву.

 * Що перевірено досвідом?
Те, що півгодини чи година, “витрачені” на молитву, ніколи не позначаються на перебігові звичайних справ таким катастрофічним чином, як це видається в ту мить, коли маємо намір помолитися.

 * Чого вчить людину звичка до молитви?
Швидко зосереджуватися, позбавляє неуважності, дисциплінірує розум.

 * Що є хворобою сучасної людини?
Відсутність смаку до усамітнення і мовчання.

 * Від чого всі нещастя людей, по-Паскалю?
“Від того, що вони не вміють  перебувати в спокої у власній кімнаті”.

 * Коли починається життя з Богом?
Тоді, коли слова і думки притихнуть, коли земні справи відійдуть на другий план і в душі людини звільниться місце, яке може заповнити Бог.

 * Яка повинна бути молитва?
Простою і небагатослівною.

 * Що робить багатослівність у молитві?
Розважає розум і наповнює його мріяннями.

 * А єдинослів’я?
Збирає його (розум).

 * Що врятувало розбійника?
Один вислів, сповнений віри.

 

— Богослужбова мова

* З якою специфічною проблемою зустрічаються люди у Руській Православній Церкві?

Малозрозумілості церковнослав’янської мови, вживаної в богослужінні.

 * Чому невдалими відбуваються спроби перейти на сучасну мову?
Візантійське богослужіння “не звучить” сучасною російською мовою.

 * Чого не враховують ті, хто закликає до реформи?

Того, що будь-яка мова не є просто сумою слів, які можна замінити на інші, зрозуміліші: мова виражає певну реальність, яка за нею стоїть, і залучає до цієї реальності.

 * Де не вживається мова поезії?

В інших мовних стилях.

 * В чому – не вина поезії?
В тому, якщо людина не сприймає або не розуміє вірші.

 * Якій відсутній дар у людини, що не розуміє віршів?
Поетичного сприйняття.

 * В чому полягає завдання?
Не в тому, щоб пристосувати мову до можливостей читача, переказавши вірші прозою, а втому, щоб навчити читача сприйняти справжню поезію.

 * Чим є мова візантійської літургічної поезії?
Особливою стихією.

 * Що потрібно від людини, непричетної до Церкви, щоб зрозуміти візантійський пісне спів перекладений російською мовою?
Великі зусилля.

 * Який можна навести  приклад?
З пісне співів служби П’ятидесятниці: “Божественным покровен медленноязычный мраком, извитийствова богописанный закон, тину бо оттряс очессе умнаго, видит Сущаго…”

Російський переклад: “Медленноречивый, будучи покрыт священным мраком, возвестил богописанный закон, ибо, оттрясши нечистоту от умственного глаза, он видит Сущего”.

 * Чому для слухача, мало знайомого з біблійною історією і символікою, обидва тексти будуть однаково незрозумілими?
Тому, що він не здогадається, що мова йде про Мойсея і його сходження в Божественний морок на вершину гори Синайської.

 * Хто зрозуміє слов’янський текст?
Той, хто знає Біблію.

 * Якою не булла церковнослов’янська мова, навіть в епоху святих Кирила і Мефодія?
Повністю зрозумілою.

 * Що означало б, відмовитися від цієї мови?
Все одно, що відмовитись від стародавніх ікон, замінивши їх “зрозумілішим” живописом, відмовитися від хорового співу, замінивши його грою на музичних інструментах.

 * До чого приведе замінювання її мовою повсякденності?

Неминуче понизить духовний рівень і тим заподіє чималий збиток.

 * Чим пояснюється “незрозумілість” церковнослав’янської мови?

Не стільки властивостями сааме цієї мови, скільки непідготовленістю людей, позбавлених впродовж багатьох років можливості серьозно і глибоко вивчати богослужіння.

 * Чим відрізняється церковнослов’янська мова від російської?
Деякими граматичними формами, семантикою окремих слів і словополучень, особливостями синтаксису, який у слов’янській мові найчастіше копіює грецький синтаксис, і невеликою кількістю слів (декілька десятків), відсутніх у сучасній російській мові.

 * Які слова можна замінити?
“Любы” на “любов”, “живот” на життя”.

— Розділ 9-й М О Л И Т В А Богослужіння

* Чому у книгах із догматичного богослов’я не говориться про богослужіння, чи про молитву?
Тому, що перше належить до літургіки, а друге – до аскетики.

 * Що існує між догматами і молитовно-літургійним життям Церкви?
Тісний і прямий зв’язок.

 * Чим повинна бути справжня православна догматика?
Систематизацією догматичних ідей богослужіння.

 * На чому заснована догматика?

На Літургії.

 * Звідки постали всі визначення стосовно віри?

З молитовного досвіду Церкви.

 * Як про це писав протоієрей Георгій Флоровський?
“Християнство є літургійною релігією, – Церква є перш за все богослужбовою спільнотою. Богослужіння по-перше, вчення і дисципліна – по-друге”.

 * З чого виросла Церква?
Не з догматичних формулювань і навіть не зі Святого Письма, а з Літургії.

 * Чого не було у перші роки після Воскресення Христового?
Жодного Євангелія, не було сформульовано жодного догмату, жодного дисциплінарного правила.

 * Що було?
Була Літургія.

 * Що вона робила?
Об’єднувала послідовників Христа в Церкву – Його містичне тіло.

 * Де оживають догмати?

У православному богослужінні.

 * Чого набувають?

Літургійної плоті.

 * Яку стихиру можна взяти за приклад?
На свято П’ятидесятниці: “Прийдіть, люди, триіпостасному Божеству поклонімося, Синові в Отцеві зі Святим Духом: Отець бо безлітно (позачасово, вічно) породив Сина співприсносущного і співпрестольного, і Дух Святий був в Отцеві, що з Сином прославляється: єдина Сила, єдине Єство, єдине Божество. Йому ж, поклоняючись, всі промовляємо: Святий Боже, Святий Кріпкий, Яким Отця пізнали і Дух Святий прийшов у світ, Святий Безсмертний, Утішетельний Душе, що від Отця походиш і в Сині почиваєш, Троїце Святая, слава Тобі”.

 * Які догмати викладені у цьому піснеспіві?

Про триіпостасність Бога, про предвічне народження Сина, про рівність, єдиносущність і божественність Отця, Сина і Святого Духа, про створення світу Отцем через Сина за сприяння Духа, про пришестя Святого Духа у світ через Сина, про сходження Духа від Отця і “почивання” в Сині.

 * Якими словами оспівується Божа Мати?

“Хто Тебе не ублажить Пресвятая Діво, хто не оспіває Твоє пречисте Різдво? Син бо Єдинородний, що одвічно від Отця розсіяв, Той самий від Тебе, Чистої, невимовно воплотився, за природою бувши Богом, Він заради нас за природою Людиною став; не на дві особи поділяється, а з двох незлитих природах Він пізнається. Його ж моли, Чистая, Всеблаженная, спастися душам нашим”.

 * Що тут окреслено?
Вся православна христологія: позачасове народження Сина від Отця, втілення Христа від Діви, повнота Божественної і людської природ у Христі, неподільність особистості Христа, не злитність двох природ.

 * Чим стають, для нас, догмати у православному богослужінні?
Частиною нашого молитовного досвіду.

 * Як вони нами переживаються?
Реально і екзистенціально.

 * В чому полягає життя душі?
В приналежності до того надприродного життя, про яке догмати говорять абстрактно.

 * На якому основоположному принципі базується життя Православ’я?
“Закон молитви є законом віри”.

 * Чому Православна Церква прагне зберегти в недоторканності той богослужбовий чин, який сформувався у Візантії до 12-го століття?
Оскільки це пов’язане з незмінністю і стабільністю православної догматики.

 * А як – із службами новопрославленим святим?

Вони органічно вплітаються в те літургійне полотно, яке залишається незмінним з візантійської епохи.

 * Чим є богослужіння?
Щоденною духовною школою.

 * Чим може стати для нас кожна церковна служба?
Зустріччю і дотиком до Живого Бога.

 * При якій умові…?

Якщо молимося уважно й зосереджено, якщо молитва церкви стає нашою особистою молитвою.

 * А якщо слова богослужіння проходять повз нас?
В такому разі ніякої зустрічі не відбувається, і ми позбавляємося того плоду, який приносить участь у церковній службі.

 

— Чернецтво

* Хто, із давньоцерковних авторів, назвав чернецтво у числі таїнств?
Діонісій Ареопагіт та преподобний Феодор Студит.

 * Чим є постриг у чернецтво?
Вмиранням для колишнього життя і відродженням у нове буття.

 * Чому воно подібне до Миропомазання?
Печаттю обраності.

 * А як Шлюб?
Воно є обрученням Небесному Жениху – Христу.

 * А як Священство?
Воно – посвячення на служіння Богові.

 * Чим подібне до Євхаристії?
Воно – єднання з Христом.

 * Чим є чернецтво, за своїм задумом?
Наслідування способу життя Христа.

 * Як відкривається нам євангельський Христос?
Як ідеал досконалого ченця.

 * Що означає слово “монах”?
“Самотній”.

 * Від чого відмовляються в чернецтві?
Від пристрастей і гріха, від плотської насолоди і пожадань – від всього, що було принесене в життя після гріхопадіння.

 * Яка – мета чернецтва?
Повернення до первинного стану чистоти і безгрішності, в якому перебували Адам і Єва в раю.

* Як називали чернецтво Отці Церкви?
“Євангельським життям” і “істинною філософією”.

 * До чого прагнули філософи?
До досконалості на шляхах інтелектуального пізнання.

 * А чернець?
Шукає досконалості на шляхах духовного подвигу і наслідування Христа.

 * У яких словах Спасителя – вся “філософія” чернецтва?
“Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай майно своє і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і приходь і слідуй за Мною”, говорить Христос богатому юнакові (Мф. 19:21). “Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе і візьме хрест свій, та йде за Мною. Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу заради Мене, той збереже її”. “Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене” (Мф. 10:37).

 * Для кого – чернецтво?
Для тих, хто хоче бути досконалим, хто хоче слідувати за Христом і віддати душу за Нього, хто хоче знайти скарб на небесах.

 * Як про це сказав Іісус?
“Всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить у стократ і успадкує життя вічне” (Мф. 19:27-29).

 * Яке існувало чернецтво в 4-му – 5-му століттях?
Трьох видів – спільножительне, пустинножительне і напівусамітнене.

 * До чого зводяться чернечі обітниці?
Послуху, безкорисливості і ціломудреності.

 * Що є послух?
Добровільне відсікання своєї волі перед Богом, перед старшими, перед кожною людиною.

 * Що є чернечий послух Богові?
Це вслухання в Його волю, в Його задум про людину, прийняття безмежною довірою до Бога, прагнення бути в усьому покірним Йому.

 * В чому – багато бід людини?
В тому, що вона завжди прагне все зробити по-своєму, перекроїти світ, яких не такий, як хотілося б, переробити навколишніх людей, які недостатньо досконалі.

 * Чому вчиться чернець?

З однаковою радістю приймати з руки Божої як втіху, так і скорботу; як здоров’я, так і хворобу, як добрих людей, так і злих.

 * Що він здобуває?
Тихий внутрішній світ, постійну радість у Богові.

 * Що говорив святитель Іоанн Златоуст, позбавлений єпископської кафедри, вигнаний з батьківщини, помираючи на чужині в тяжких стражданнях?
“Слава Богу за все!”

 * До чого прагне чернець?

Бути послушним Богові до смерті, до хреста.

 * Що означає нестяжання або безкорисливість?
Ні до чого не мати пристрасті.

 * Чого набуває чернець, внутрішньо зрікшись багатства?
Євангельської легкості духу.

 * Що означає – бути ціломудреним?
Утримувати себе від сластолюбивого задоволення по хотей плоті.

 * Що є самотність?
Неповнотою, неповноцінністю.

* Чим вона долається в шлюбі?
Знайденням іншого.

 * Хто є інший в чернецтві?
Сам Бог.

 * Яке уявлення, про чернецтво – помилкове?
Те, що воно позбавлене всякої радості, суворе і похмуре.

 * Яка у монахів – радість?
Тиха, чиста, а саме веселість душі добродійної – єп. Іларіон (Троїцький).

 * Що називається “радощами життя”?

Пересичення і хвороби похмілля…

 * Які сльози знає кожен монах?
Умиління.

 * Що нерозривно пов’язане з веселістю?
Чистота серця.

 * Де і ким звершується чернечий постриг?
В храмі, єпископом або настоятелем монастиря.

 * Що робить постриженик?
Промовляє обітниці і вислуховує повчання ігумена.

 * А що робить ігумен, чи єпископ?
Символічно постригає йому волосся і одягає в чорну чернечу одежу..

 * Що питає братія, підходячи до ново постриженого монаха?
“Як твоє ім’я, брате”?

 * Що потрібно виконати зразу ж, після пострига?
Залишитись на одну чи декілька ночей в храмі, читаючи Псалтир і Євангеліє.

 * Що є чернецтво?
Життя внутрішнє і сокровенне, воно є вираженням духу християнства як “тісного”  шляху до Царства Небесного.

 * Яка його – основна робота?
Молитва за весь світ.

 * Чим преподобний Сергій допоміг руському народу звільнитися від татарського ярма?
Постом і молитвою.

 * Від чого залежить оновлення світу і щастя людей?
Від внутрішньої роботи над собою.

 * Чого не принесло соціальна активність і бурхлива діяльність тих, хто хотів у різні епохи принести користь людству?
Користі.

 * В чому можливе справжнє оновлення життя?
В дусі.

 * Чого прагнуть ченці?
Не покращувати світ, а преобразити самих себе.

 * Для чого?
Щоб світ преобразився зсередини.

 * Що говорив преподобний Серафим Саровський?
“Придбай дух мирний, і тисячі біля тебе спасуться.

Престольне свято в храмі с.Білогородка

31 жовтня в день святого апостола і євангеліста Луки, настоятель нашого храму співслужив святкову Божественну Літургію в храмі села Білогородка Дубнівського району Рівненської області, де до переїзду в Ковель, тридцять років назад був священником.