*  Як говорить, про пекло, герой Достоєвського старець Зосима?
“Страждання за тим, що не можна вже більше любити”.

 * Хто позбавляє себе Божого милосердя?
Той, хто зробив вибір на користь зла.

 * Чим є любов, для праведників, у раю?
Джерелом блаженства.

 * А для грішників у пеклі?

Джерелом страждання.

 * Чому?
Оскільки вони усвідомлюють себе позбавленими її.

 * Як про це говорить святий Ісаак?
“Мучені в геєні вражаються нагаєм любові”.

 * Яка – печаль, що вражає серце за гріх проти любові?
Болісніша за будь-яке можливе покарання.

 * Як діє любов Божа?
Подвійним чином: вона мучить грішників, як і серед нас буває, коли один терпить від одного, і звеселяє собою тих, хто виконав свій обов’язок (перед Богом).

 * В чому полягає принина муки в пеклі, згідно  з вченням преподобного Симеона Богослова?
В гострому відчутті відученості від Бога: “Ніхто з людей, віруючих в Тебе, Владико, ніхто з тих, хто хрестилися в ім’я Твоє, не стерпить цієї великої і жахливої тяжкості відлучення від Тебе, Милосердний, тому що це страшна скорбота, нестерпна, жахлива і вічна печаль. Бо що може бути гіршим за відлучення від Тебе, Спасителю? Що болісніше за те, щоб розлучитися з Життям і жити там подібно до мертвого, позбувшись життя, і разом з тим бути позбавленим всіх благ, тому що той, хто віддаляється від Тебе, позбавляється всякого блага”.

 * Що мають, непричетні до Бога, на землі?
Тілесні задоволення.

 * Що вони відчуватимуть поза тілом?
Одні безперервні муки.

 * Чим є всі образи пекельних мук, що існують у світовій літературі, – вогонь, холод, спрага, розжарені печі, вогнені озера і так далі?
Лише символами страждання, яке стається від того, що людина відчуває себе непричетною до Бога.

 * З чим пов’язана думка про пекло і вічні муки, православного християнина?
З тією таємницею, яка відкривається в богослужінні Страстного тижня і Пасхи, – таємницею сходження Христа в пекло і визволення від влади зла і смерті тих, що перебувають там.

 * Що сьогодні кричить пекло із стогонами?
“Краще було б мені, якби я не прийняла Того, Який нородився від Марії, бо Він зійшов в мене, зруйнував мою державу, ворота міцні потрощив і душі, якими я раніше володіло, Від, будучи Богом, воскресив”

 * Що говорить про пекло святитель Іоанн Златоуст у Пасхальному огласительному слові?
“Пекло засмутилося, зустрівши Тебе долу, засмутилося, бо скасувалося; засмутилося, бо було осміяне, засмутилося, бо умертвилося; засмутилося, бо було скинуте”.

 * Що винесено пеклу?
Смертний вирок.

 * Який є піснеспів, присвячений перемозі Христа над смертю?

“Ангельський собор здивувався, побачивши Тебе серед мертвих, але Ти, Спассе, смертну силу зруйнував… і з пекла сіх визволив”.

 * Для кого пекло існує надалі?
Для тих, хто свідомо відкидає Христа і вічне життя.

* Чим обтяжена душа, відходячи в інший світ?
Вантажем відповідальності за прожите життя.

 * На чому базується християнське вчення про Страшний Суд, який чекає людину після смерті?
На тому, що всі скоєні людиною добрі і злі діла залишають слід у душі і за все належить дати відповідь перед тим Абсолютним Добром, поряд з Яким жодне зло і жодний гріх існувати не можуть.

 * Як про це написано в Апокаліпсісі?
“Не ввійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзості і неправді, а тільки ті, які написані в Агнця у книзі життя” (21:27).

 * Що виявиться на Страшному Суді?
Всяке зло, в якому людина зі всією щирістю не покаялася на сповіді, всякий втаємний гріх, всяка нечистота душі.

 * Як про це говорив Христос?
“Немає нічого таємного, що не стало б явним; і нічого не буває прихованого, що не виявилося б” (Мк. 4:22).

 * Як говориться, про Страшний Суд в Старому Завіті?
“Веселись, юначе, в юності твоїй, і нехай смакує серце твоє радістю у дні юності твоїй, і ходи шляхами серця твого… тільки знай, що за все це  Бог приведе тебе на суд” (Еккл. 11:9).

 * А як говорить, про Суд, Сам Христос?
“Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним всі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів, і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч, Тоді скаже, які праворуч від Нього: прийдіть благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу: бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене. Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи, коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Або спраглим, і напоїли? І Цар скаже їм у відповідь: Істинно кажу вам, зробивши це  одному з братів Моїх менших, Мені зробили. Тоді скаже і тим, які ліворуч: Ідіть від Мене прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його, бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти, спраглим був, і ви не напоїли Мене… І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне” (Мф. 25:31-37, 40-42, 46).

 * Чим, для багатьох, стане Страшний Суд?
Миттю прозріння: ті, хто були впевнені в своєму спасінні, раптом виявляться засудженими, а ті, які, можливо, не зустріли Христа в земному житті (“коли ми бачили Тебе?”), але були милосердними до своїх ближніх, виявляться спасенними.

 * Про що не питаж Цар на Страшному Суді?

Чи ходили вони в церкву, чи дотримувалися постів, чи молилися довго.

 * А про що питає?

Як вони ставилися до своїх ближніх, Його “менших братів”.

 * Що буде головним критерієм на Суді?
Діла милосердя, звершені чи не звершені людиною протягом життя.

 * Як будуть судитися християни?
За Євангелієм.

 * А язичники?

За законом совісті, написаному в їхніх серцях (Рим. 2:15).

 * Як говорить апостол Петро про проповідь, у пеклі, Іісуса Христа?

“Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, будучи омертвлений тілом, але оживши Духом, Яким він і тим духам, що перебували  в в’язниці, зійшовши, проповідував, які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Ноя, коли споруджувався ковчег, в якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води” (1 Пет. 3:18-20).

 * Яка людина сама винна в свому засудженні?

Та, котра свідомо відкидає Христа і Його проповідь, робить вибір на користь диявола.

 * Як про це пише апостол Іоанн Богослов?
“Невіруючий вже засуджений, бо не увіровав в ім’я Єдинородного Сина Божого” (Ін. 3:18).

 * Для чого Христос благовіствує в пеклі?
Для того, щоб кожна створена Ним людина могла зробити вибір на користь добра або зла і відповідно до цього вибору або спастися, або бути засудженою.

*  Як виражена віра у воскресіння мертвих в Старому Завіті?
“Я знаю, Іскупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з праху цю мою шкіру, що розпадається, і я в плоті моїй побачу Бога” (Іов. 19:25-26).

“Оживуть мерці Твої, повстануть мертві тіла” (Іс. 26:19).

“І багато із тих, що сплять у поросі землі, пробудяться – одні для життя вічного, інші на вічну наругу і посоромлення” (Дан. 12: 2). 

 * Як описує пророк Ієзекиїль воскресіння мертвих?

“Була на мені рука Господа, і Господь… поставив мене серед поля, і воно було всіяне кістками… дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі. І сказав мені: сину людський! чи оживуть кості ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. І сказав мені: проречи пророцтво на кості ці і скажи їм: “Кості сухі! Слухайте слово Господнє… Ось, Я введу дух у вас, і оживете. І обкладу вас жилами і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою і введу у вас дух… і пізнаєте, що Я – Господь”. Я прорік пророцтво, як велено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і почали зближатися…. кість з кісткою своєю. І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху… і увійшов у них дух, і вони ожили і стали на ноги свої – дуже, дуже велике полчище. І сказав Він мені: сину людський! кості ці – весь дім Ізраїлів” (Ієз. 37:1-8; 10-11).

 * Як описується віра, в воскресіння мертвих, у книзі Маковейській?

“Ти, мучителю, позбавляєш нас цього життя, казав один із семи братів, що відмовилися коритися велінню язичницького царя і порушувати закони отців, але Цар світу воскресить нас, що померли за Його закони, для життя вічного”.

 * Що відповів другий, на вимогу віддати руки на відсічення?
Простягнув їх, кажучи: “Від Неба я отримав їх і за закони Його не жалію їх, сподіваючись отримати їх знову”.

 * Що сказав ще один з братів?
“Той, хто вмирає від людей, прагне покладати надію на Бога, що Він знову оживить”.

 * А що говорила їм їхня мати?
“Я не знаю, як ви з’явилися в утробі моїй; не я дала вам дихання і життя; не мною утворилася природа кожного. Отже, Творець світу, Який утворив природу людини і упорядкував походження всіх, знову дасть вам дихання і життя з милістю, оськільки ви тепер не жалієте себе за Його закони”          (2 Мак. 7:1-41).

 * Як описує воскреслу плоть апостол Павло?

Це буде “духовне тіло”: “Та хто-небуть скаже: як само воскреснуть мертві?… при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає у нетлінні; сіється у безчесті, встає у славі; сіється в немочі, встає в силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне… як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного… Мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося. Бо тлінному цьому належить зодягнутися в нетлінне, і смертному цьому зодягнутися в безсмертя” (1 Кор.15:35, 42-44, 49, 52-53).

 * Яким буде нове, “прославлене” тіло людини, після воскресіння?
Подібним до тіла Христа після Його Воскресіння, коли Він являвся учнім, проходячи крізь замкнуті двері (Ін. 20:19,26). Воно буде нематеріальним, як світло, і легким.

 * Що збереже?

“Образ” земного матеріального тіла.

 * Що не буде йому властиве?
Жодні недоліки матеріального тіла, як, наприклад, різні покалічення, ознаки старіння.

 * Чим буде воскресіння мертвих?
Для одних – “воскресінням життя”, а для інших – “воскресінням осудження” (Ін. 5:29).

 *  В чому полягає смерть?
У відлученні душі від божественної благодаті і поєднання з гріхом.

 * У чому всі воскреснуть, по Священному Писанні?
У своєму чині (1 Кор. 15:23).

*  Чого не покидає людина, вийшовши з тіла?
Церкви, а залишається її членом.

* Який – обов’язок тих, ща залишилися на землі?
Молитися за неї.

* В що вірує Церква?
В те, що молитва полегшує посмертну долю людини, і що Господь приймає молитви не тільки за померлих праведників, але й за грішників, що потерпають у муках.

* Які молитві мають особливу силу?
Ті, що лунають на Літургії.

* Як про це говорить святитель Григорій Великий?
“Святе жертвоприношення Христа, нашої спасительної Жертви, подає велику користь душам навіть після смерті за умови, що їхні гріхи можуть проститися в майбутньому житті. – Тому душі покійних іноді просять, щоб за них булла відслужена Літургія”.

* Що попросив, уві сні, святитель Феодосій Чернігівський ієромонаха, що сидів біля його мощів?
Щоб той помолився, на Літургії, за упокій його батьків – ієрея Микити і Марії.

* Що сказав ієромонах святителю?
“Як можеш ти, о святителю, просити моїх молитов, коли ти сам стоїш перед Небесним Престолом”?

* Що відповів святитель?
“Так, це вірно, але приношення на Літургії сильніше за мої молитви”.

* Чим є Літургія?
Жертвою, що  приноситься “за життя світу”, тобто за живих і померлих.

* Яке є прохання у колінопреклонних молитвах на свято П’ятидесятниці?
“За тих, що в пеклі утримуються”, щоб Господь упокоїв їх “у місці світлому, місці квітучому, в місці прохолоди”.

* Що може Бог, молитвами живих?
Полегшити загробну долю померлих, звільнивши їх від мук і удостоїти спасіння зі святими.

* Що відповів череп святому Макарію Єгипетському на питання –”Хто ти”?
“Я був жерцем ідолопоклонників, які жили на цьому місці, а ти – авва Макарій, що має в собі Святого Духа; коли, змилосердившись над тими, які перебувають у вічній муці, ти молишся за них, вони отримують деяке полегшення”.

* Що ще сказав череп Макарію?
Про те, що “мука ідолопоклонників не найстрашніша, оскільки нижче за них у пеклі страждають християни, які не виконували волі Божої”.

* За яких Православна Церква не молиться, за Літургією?
За нехрещених і, іновірних християн.

* Чим є смерть?
Народженням людини із земного, тимчасового, життя у вічність.

* Чим є земнее життя?
Підкотовкою до життя вічного.

* Чому людина булла безсмертною, в раю?
Бо живилася з “древа життя”.

* За що людина уражена смертю?
За непослух Богові.

* Що відбувається з душею після смерті?
За церковним переданням, що має основою слова Христові, душі праведників відносяться ангелами на поріг ( до переддвер’я) раю, де вони перебувають до Страшного Суда, чекаючи вічного блаженства: “Помер жебрак (Лазар), і віднесений був ангелами на лоно Авраамове” (Лк. 16:22). Душі грішників потрапляють до рук демонів і перебувають “у пеклі в муках” (Лк. 16:23).

* Де відбудеться остаточне розділення на спасенних і осуджених?
На Страшному Суді, коли  “багато їз тих, що сплять у поросі землі, прокинуться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і осоромлення” (Дан. 12:2).

* Чим підтверджується християнське вчення про долю душі після смерті, крім численними свідченнями передання?
Сучасним досвідом людей, що пережили клінічну смерть.

* Яка є книга цього досвіду?
Ієромонаха Серафима (Роуза) “Душа після смерті”.

* Що підтверджує сучасний досвід?
Те, що знаходимо в святоотцівській і житійній літературі.

* Чим обмежується досвід цих людей?
Першими враженнями після смерті: вони не встигають “відвідати” рай чи пекло і не мають повного уявлення про потойбічний світ.

* Який є досвід набагато важливішим?
Відкритого контакту з іншим світом, який накопичений Церквою і відображений у життєписах святих, творіннях Отців – в усьому різноманітті Священного Передання.

* Яке починається бачення, коли припиняється бачення тілесними очима?
Духовне.

* До яких духів тягнеться душа, після виходу з тіла?
До тих, які ближче їй по духу.

* Який стан душі протягом перших двох днів, по виходу з тіла?
Насолоджується відносною свободою і може відвідати на землі ті місця, які їй близкі.

* А що відбувається на третій день?
Вона переходить в ішні сфери.

* Що чекає душу, за межою видимого світу?
Випробування, звані а православній традиції “митарствами”, коли душа випробовується за всі гріхи, які людина скоїла в житті.

* Що одержує душа після випробування?
Передчуття блаженства або страх мучінь.

* Що можливе, для душі, до Страшного Суду?
Зміна її долі.

* Чим є та радість, яку нині мають душі святих?
Часткова насолода.

* А скорботи, які мають грішники?
Частковим покаранням.

* Який робить висновок святий Марк Єфеський, із слів слів демонів, сказаних ними Христу: “Прийшов Ти сюди передчасно мучита нас” (Мф. 8:29)?
Те, що муки диявола і демонів ще не почалися, а тільки “уготовані” (Мф. 25:41).

*  Які чіткі вказівки містить Євангеліє?
На те, що матеріальному світові одного разу наступить кінець.

* Як Христос говорить про Своє пришестя і ознаки настання останніх часів?
” Стережіться, щоб хто не спокусив вас, бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме “я Христос”, і багатьох спокусять… ” (Мф. 24:4-8, 10-13, 22-24, 29-30, 36, 42)

* Як говорять, про друге пришестя Христове, апостоли?
“Пришестя Господнє наближається” (Як. 5:8);
“Близький всьому кінець” (1 Петр. 4:7);
“Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом минуть, стихії ж, розгорівшись зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять… А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда (2 Пет. 3:10, 13).

* Що , в питанні про пришестя Христове, припускав апостол Павло?
Те, що ця подія відбудеться за його життя: “не всі ми помремо, але всі змінимося” (1 Кор. 15:51).

* Що він говорить  у 1-му Посланні до Солунян?
“… Ми, що живемо і залишимося до пришестя Господнього, не випередемо померлих… мертві у Христі воскреснуть раніше, потвм і ми, що лишились живими, разом з ними піднесені будемо на хмарах назустріч Господу” (1 Сол. 4:15-17).

* Хто має прийти перед пришестям Христа?
Антихрист.

* Як, про нього, пише апостол Павло?
“Нехай ніхто не спокусить вас ніяк, бо (день той не прийде), поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі, який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме… І тоді відкриється беззаконник, якого Господь іісус уб’є духом вуст Своїх… того, якого пришестя, за дією сатани, будезі всякою силою і знаменнями і чудесами неправдивими” (2 Сол. 2:2-5, 8-9).

* Як писав, про антихриста, священномученик Іполит Римський у своєму творі “Слово про Христа і антихриста”?
“Христос з’явився агнцем, і антихрист з’явиться агнцем, будучи всередині вовком… Христос послав апостолів до всіх народів, і той пошлее лжеапостолів”.

* Що станеться до часу пришестя антихриста, по книзі преподобного Ніла Мироточивого : “Посмертні віщання”?
Мир “зубожіє добродіяннями, зубожіє любов’ю, єдністю, ціломудреністю”.

* А Церква?
“Зубожіє без верховенства духовної влади”, тобто відбудеться духовне зубожіння світу і Церкви.

* Про що він пророкує?
Про революції і настання ери соціалізму, скасування приватної власності, а також збільшення стихійних лих…

* Яким лідером буде антихрис?
Не політичним, а релігійним.

*  Які слова Христа потрібно нагадати тим, хто постійно жде пришестя антихриста?
“Не ваша справа знати часи чи терміни, які Отець поклав у Своїй владі” (Діян. 1:7).

* Що відповів Христос Своїм учням, коли вони Його запитали: “коли ж це буде?”
“Стережіться, щоб вас не ввели в оману, бо багато прийде в ім’я Моє, кажучи, що це Я. І час наблизився” (Лк. 21:7-8).

* Чим є спроби передбачити точну дату пришестя Христа?
Свідомим або несвідомим спротивом Євангелію, що приховало від нас цю таємницю.

* Що мали на увазі апостоли, коли говорили в своїх посланнях про близкість другого пришестя?
Не про хронологічну близкість, а ймовірніше про постійне відчуття присутності Христа в Древній Церкві, про готовність зустріти Його в будь-який день і годину.

* Чим жила Древня Церква?
Не страхом пришестя антихриста, а радісним, тріумфальним очікуванням зустрічі з Христом.

* З якого моменту почався есхатологічний останній час?
З втілення Сина Божого.

* І, до якого часу триватиме?
До Його другого пришестя.

* Що відбувається з процессом відкриття зла?
Внутрішня підготовка людства до зустрічі зі своїм Спасителем.

* До чого спрямовані погляди християн?
До перемоги Христа над антихристом.

* Чим буде кінець світу?
Визволенням людства від зла, страждань і смерті.

* Як про це пише апостол Павло?
“… Бо тлінному цьому належить зодягнутися в нетлінне, і смертному цьому вдягтися в безсмертя. Коли ж тлінне це зодягнеться в нетлінне, і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: поглинута смерть перемогою” (1 Кор. 15:51-54).

* Що означяає латинське слово «релігія» (religio)
«Зв’язок» або «відновлення зв’язку» (від religare – «зв’язувати»).

* Яку мету ставлять собі багато релігій?
Відновлення або встановлення живого зв’язку людини з Богом.

* Якої повноти не знає жодна з релігій, яка можлива в християнстві?
Повноти богоспілкування і з’єднання з Божеством.

* Якого Бога знають християни?
Який став їжею людини, Якого можна не тільки шукати, жадати, але й куштувати.

* Чим є Христос?
«Хліб життя» (Ін 6:35), «Хліб насущний» (Мф. 6:11), «який сходить з неба і дає життя світові» (Ін. 6:33).

* В кому – можливе істинне життя?
Тільки у Христі.

* Що – поза Христом?
Неповнота життя, змарніння, вмирання.

* Як про це говорить апостол Павло?
«Для мене життя – Христос, і смерть – надбання» (Фил. 1:21).

* Яка мета християнської релігії?
Досягнення такої повноти богоспілкування, за якої ми найтіснішим чином долучаємося до Божества.

* Де людина душею і тілом єднається з Богом?
В Євхаристії.

* Чим спогладається Божество?
Внутрішніми очима.

* Як Біблія говорить про Бога?
«Бог є вогонь» (Втор.4:24, Євр. 12:29).

* Як Він діє?
«Поїдає» і винищує всяке злоі гріх, освітлює і робить ще світлішим всяке добро.

* Чим є кожна зустріч з Богом?
Зіткненням з вогнем.

* Яким воно є?
Для одних воно є смертельним, для інших спасительним.

* Як, досвід вогню, виражений у молитві перед Причастям і після Причастя?
«Як вогонь нехай буде мені, і як світло Тіло Твоє і Кров, Спасе мій, пречесна, обпалюючи ж пристрастей терня, і всього  мене просвітлюючи…»

* Чим є просвітлення Божественним вогнем?
Долученням до Світла, єднанням з Богом, обоженням людини: «Тих, хто гаряче кається, і очищуєш, і освітляєш, і світла твориш причасниками, спільниками Божества твого робиш їх».

*  Як назівається преображення людини в результаті з’єднання з Богом, в святооцтівській літературі?
«Боговсиновленням», «богоуподібненням», «зміною в бога», «перетворенням на бога», «обоженням».

* Що оберталося навколо ідеї «обоження», в релігійному життя Сходу?
Всі питання догматики, етики і містики.

*  Для чого потрібно сповідувати істинну віру, дотримуватись заповідей, молитися, братии участь у таїнствах?
Для досягнення обоження.

* В чому полягає спасіння людини?
В обоженні.

* Чим є обоження?
Найвищий духовний стан: «Для того сотворив нас Бог, щоб ми стали причасниками Божого єства» (2 Петр. 1:4).

* Що стане з тим, хто увійде до Царства Небесного?
Стане «причасником Божого єства» і з’єднається з Богом.

* Коли обоження стало можливим?
По втіленні Слова, що прийняло нашу людську природу і дало нам Своє Божество.

* Що є єднання з Богом, по преподобному Симеону Новому Богослову?
Це звільнення від тлінності і вихід в інші світи, за межи видимого, за межі інтелектуального пізнання.

* Який текст Святого Письма повідомляє, що Бога бачити неможливо?
Слова Бога Мойсеєві: «Лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися живою» (Вих. 33:20; зр. Суд. 6:22; Іс. 6:5; Ін 1:18).

* Що засвідчує старозавітній Іаков?
«Я бачив Бога лицеем до лиця, і збереглася душа моя» (Бут. 32:30).

* Що розповідається про Мойсея?
Те, що він бачив Бога «лицеем до лиця» і розмовляв з Ним, я»як один з одним».

* Що твердить Іов?
В можливість боговидіння: «Я знаю, Іскупитель мій живий, і Він у останній день воскресить з праху шкіру цю мою, що розпадається, і я в плоті моїй побачу Бога. Я побпчу Його сам, мої очі, не очі іншого – побачать Його» (Іов. 19:27).

* Які, сюди, належать слова Христа?
«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мф. 5:8).

* Які кінцеві плоди усиновлення Богові?
«Побачимо Його, як Він є» (1 Ін. 3:2).

* Що є Лице Бога?
Його сущність, яка невидима і неприступна.

* Що означає – «побачити ззаду»?
Долучитися до Його енергії.

* Яке було боговидіння в Старому Завіті?
Частковим і неповним.

* А у Новому Завіті?
Повніше і яскравіше: люди бачать лице Христа, втіленого Бога.

* Як про це говорить апостол Іоанн?
«Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, сущий у лоні Отчому, Він явив» (Ін. 1:18), тобто Син Божий відкрив Бога людям, зробив Його видимим.

* Які були випадки у житті святих?
Бували «узятими» в інший світ, де спогладали Бога, ангелів, Царство Небесне.

* Хто, з апостолів, був на третьому небі?
Апостол Павло ( 2 Кор. 12:1-4).

* Як споглядав Бога преподобний Симеон Новий Богослов (11 ст.)?
Як світло.

* Як про це говорить преподобний Симеон у своїх «Гімнах»?
Знов мені світло світить яскраво, знову я бачу його,
Воно небеса отверзає і знищує ніч…
До мене сходить світло з небес і вище за всіх возносить:
Я, перебуваючи серед всього, раптом поза всім поставлений.
Не знаю – в тілі, чи ні – але там я перебуваю,
Де світить світло одне просте, яке споглядаючи,
Я також стаю простим, незлобивим і покірливим.

* В чому – новизна його богослов’я?
В тому, що він сповістив, зробив явним і пояснив сокровенний досвід боговидіння, про який ніхто до нього не наважився говорити так відверто.

* Яке Божественне світло?
Нетварне; воно немає нічого спільного із звичайним земним світлом.

* Хто, після Симеона, вчив про це світло?
Святитель Григорій Палама.

* Що він розумів під цим світлом?
Енергію Божества.

* Де, це сітло, було явлене?
Мойсеєві на Синаї, апостолам на Фаворі.

* Як Симеон споглядав Бога?
Лицем до лиця і спілкувався з Ним без перешкод.

* Чим є молитва?
Духовною роботою.

* Чим є все, що об’єднують у понятті “плоди молитви”?
Даром вільної волі Божої, а не наслідком і докладання зусиль.

* Про яку небезпеку попереджують Святі Отці?
Прагнення до особливих благодатних станів і духовних дарів під час молитви.

* Якій потрібно подтримувати в собі єдиний стан?
Покаянне відчуття всоєї недостойності і нікчемностіперед величчю Бога, поєднане з жаданням богоспілкування.

* Що преподобний Ісаак Сирін називає душевною хворобою?
Шукання благодатних дарів.

* Якої людини молитва Богом не приймається?
Хто не вважає себе грішником.

* При якій умові прийде Господє (дарування)?
Якщо місце в серці буде чистим і неоскверненим.

* Що є першими плодами молитви?

Увага і умиління.

* Що є умиління?
Відчуття горячої любові до Бога.

* Що воно породжує?
Невимовну насолоду, тишу і спокій.

* Що радить Іоанн Ліствичник?
“Якщо ти на якомусь слові молитви відчуваєш особливу насолоду або розчулення, то зупинись на ньому, бо тоді Ангел-Охоронець наш молиться з нами”.

* Як приходить відчуття умиління?
Несподівано.

* Яка книга вразила Достоєвського?
Іова.

* Яке було життя Достоєвського?
Подібне до життя багатостраждального біблійного героя.

* Як говорить Лермонтов про молитву і її плоди?
В тяжкі життя хвилини,
Чи на душі печаль,
Молитвою я лину
У піднебесну даль.
Є сила незбагненна,
У звуках слів живих,
І дихає натхненна
Пречиста радість в них.
І серце з горем мириться
В хвилини ті сумні,
І плачеться, і віриться,
І легко так мені…

* Яка молитва розчулювала А. Пушкіна?
Святого Єфрема Сиріна: “Господі і Владико жяття мого”:

Все частіше мені на вуста приходить вона
І занепалого кріпить незвіданою силою.

* Яку відповідь дав А. Пушкін на вірш святителя Філарета (Дроздова)
“Недаремно, не випадково життя від Бога мені дароване”?

Я лив потоки сліз нежданих.
І ранам совісті моїй
Слів твоїх благоуханних
Втішним чистий був єлей.

* Чим є сльози в молитві?
Благодатний дар і ознака Божественного відвідування.

* Як про це говорить преподобний Ісаак Сирін?
“Сльози під час молитви – ознака Божої милості, якої сподобилася душа в покаянні своєму, ознака того, що молитва прийнята і сльозами почала входити на поле чистоти”.

* Що роблять сльози?
Зм’якшують і осіжають душу, роблять її відкритою для прийняття благодаті Божої.

* Що породжує сльози в серці християнина?
Свята любов.

* Де немає сліз?
Там, де немає любові.

* Від чого не буде сліз, якщо немає любові?
Від тривалих постів, суворих умов життя…

* Яка – ознака відсутність плачу?
Та, що молитва не досягла свого першого ступеня сходження до Бога.

* Як свідчить апостол Павло про сльози Христа Бога?
“Він у дні плоті Своєї з сильним голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерті, і був почутий за Своє благовоління” (Євр. 5:7).

* Що буває плодом молитви і наслідком розчулення?
Духовна радість.

* Який є ще дар молитви?
Відчуття присутності Божої.

* Як називають це відчуття?
Пам’ятью про Бога.

* Які плоди молитви називає святитель Григорій Ніський?
Простоту, любов, смиренномудренність, терпіння і незлобивість.

* З чим молитва несумісна?
З ненавистю або неприязню до ближніх.

* А з чим тісно пов’язана?
З любов’ю і співчуттям.

* До чого веде молитва?
До повного преображення всієї людини, її кардинальної зміни на краще.

* При якій умові молитва не принесе належного плоду?
Якщо молишся, але не стаєш кращим, якщо вичитуєш канони і акафісти, але залишаєшься холодним і кам’яним серцем.

* Як називають святі Отці молитву?
“Істинним богослов’ям”

 * Як про це каже авва Євагрій?
“Якщо ти богослов, то молитимишся істинно; і якщо істинно молишся, то ти богослов”.

 * Чим було, для Отців Церкви, богослов’я?
Пошуком особистої зустрічі з Богом.

 * Що є істинне Богослов’я?
Не “про” Бога, а “в” Богові: воно не розглядає Бога як сторонній об’єкт, а розмовляє з Богом як з Особистістю.

 * На чому базується християнське Богослов’я?

На молитві і досвіді.

 * Які люди здатні філософствувати про Бога?
Ті, що випробували себе, які провели життя в спогляданні, а насамперед очистили, принаймні очищають душу і тіло.

 * Коли можна займатися богослів’ям?
Тоді, коли всередині нас тиша, і ми не витаємо (умом) у зовнішніх предметах.

 * Що зумовлює спотворення догматів?
Спотворення в молитовній практиці.

 * Де можна це побачити?
На прикладі численних сект, що відкололися від Церкви.

 * Чим є особиста молитва християнина?
Продовженням богослужіння.

 * Чим є все життя християнина?
Літургією, яку він звершує в своєму серці і присвячує Святій Троїці – Отцеві, Синові і Святому Духу.

 * Що є головне в Іісусовій молитві?
Те, до Кого вона звернена.

 * Що передбачає призвання Імені?
Те, що той, хто промовляє молитву, вірує в Іісуса як Сина Божого і Спасителя.

 * В чому кардинальна відмінність християнської молитви від нехристиянської?
Віруючий в Христа молиться Христу і у Христі. Він також молиться Діві Марії як Матері Бога, святим як Його свідкам.

 * Якими словами Дух Святий, в серцях християн, молиться Отцеві?
“Авва! Отче!” (Гал. 4:6).

 * Чим є християнська молитва?
Вслуханням  у цей голос Божий всередині серця.

 * Чому неістиниий богослов молиться неістинно?
Бо перебуває поза Істиною.