Престольне свято.

     21 листопада  у день Архистратига Божого Михаїла та інших безтілесних небесних сил, як завжди у нашому храмі багатолюдно.
     Напередодні увечері відбулась святкова бдінна служба.                                      Зранку, до початку Богослужіння було звершено водосвятний молебень.
     Божественну Літургію очолив старший благочинний Ковельської округи протоієрей Володимир Ровінський, йому співслужили настоятель храму отець Олександр Ничипорук, духовенство округи, гості, що прибули розділити радісь свята.
     Після Літургії відбувся хресний хід, по завершенню якого старший благочинний привітав отців, та прихожан із святом, до нього з вітаннями приєднався настоятель храму протоієрей Олександр, який також подякував духовенству і усім присутнім за участь у святі.
     А ще дуже зворушливим було вітання найменших учасників свята, вихованців недільної школи, де викладає Леонід Ничипорук.

 

— Увага

* Що виявляє людина, в своєму розумі, ставши на молитву?
Бурю сторонніх думок.

 * До яких пір потрібно молитися своїми словами?
Доти, поки не розкриється серце і не зберуться думки.

 * Коли молитва має ціну?
Тоді, коли вона буває уважною, коли розум і серце вкладаються в кожне слово.

 * Яким має бути кожне слово?
Пережитим і відчутим, повинне стати своїм.

 * Як про молитву говорить святитель Феофан Затворник?
“Не те є молитвою, щоб прочитати тільки молитви, а те, щоб відтворити в собі їхній зміст і так промовляти, щоб вони народжувалися з нашого розуму і з нашого серця”,

 * Що рекомендує святитель Феофан для догнення уваги?

Завчити молитви на пам’ять, щоб не відволікатися на читання, поєднувати молитву з поклонами.

 * Як потрібно приступати до молитви?
Не одразу після життєвих справ і турбот, а трохи підготувавшись, зібравшись з думками.

 * Яка молитва не приносить користі душі?
Неуважна, розсіяна, холодна.

 * Як називають древні церковні письменники неуважність розуму під час молитви?
“Парінням” (метеорісмос – рух, схожий на політ метеорита).

 * В чому – причина неуважності?
Невміння людини впоратися з помислами – сторонніми гріховними уявленнями, фантазіями і мріями, що з’являються в розумі.

 * Що стоїть за кожним гріховним помислом?
Реальна демонська сила.

 * Що є прилог?
Швидкоплинний образ, що входить наче ззовні.

* Що називають поєднання?

Спілкування ума з явленим прилогом, вивчення і дослідження його.

 * А, згода?

Внутрішня згода розуму з помислом і насолода ним.

 * А, боротьба?
Рівність сил розуму і помислу, один з яких повинен одержати перемогу, тобто або ум здолає помислі відкине його, або помисел заволодіє умом.

 * А, полонення?
Насильницьке і примусове поневолення серця або тривале поєднання серця з предметом, що руйнує добрий устрій.

 * Чим є пристрасть?
Остаточна перемога помислу над людиною.

 * Коли помисли набувають гріховного забарвлення?
Мірою свого розвитку і стають гріхом тоді, коли розум приймає їх.

 * З чого начинається кожна пристрасть?
З помислу.

 * Яким наслідком було гріхопадіння перших людей?
Внутрішнього поєднання з помислом.

 * Що побачила Єва?
“Те, що древо добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане” (Бут. 3:6).

 * З чого починається гріховний настрій у душі?
З безладної спрямованості пізнавальних сил.

 * Що є одним їз наслідків гріхопадіння людини?
Неуважність розуму.

 * Щ є хворобою розуму?
Спілкування з помислами.

 * В чому полягає мистецтво боротьби з помислами?

 В тому, щоб не впускати їх всередину, не давати їм розвинутися і полонити ум.

 * В чому полягає початок молитви?
В тому, щоб відігнати помисли, коли тільки з’являються.

 * Що є наукою із наук і мистецтвом із мистецтв?
Вміння долати злотворні помисли.

 * Чим є молитва?
Не тільки бесідою з Богом, але важкою працею, боротьбою за чистоту ума.