* Від чого залежить доба?
Від Сонця.

 * Коли з’явилося Сонце?
На четвертий день творіння.

 * Що означало, мовою Біблії, слово “день”?
Який проміжок часу, інколи досить тривалий.

 * Чим називає Давид сорокалітнє блукання євреїв між Червоним морем і Ханааном?
“Днем спокуси в пустелі” (Пс. 94:8).

 * Що він говорить в іншому псалмі, по цьому питанні?
“Перед очима Твоїми тисяча років, як день вчорашній” (Пс. 89:5).

 * А що говорить апостол Петро?
“У Господа один день, як тисяча років, а тисяча років, як один день” (2 Петр 3:8).

 * З чого можна припустити, що сьомий день ще не завершений?
З того, що про нього не сказано”і був вечір, і був ранок”, як про інші дні.

 * Що розуміли християни спрадавна під “восьмим днем”?
Майбутній вік і Царство небесне.

 * Про що все це говорить?
Про те, що біблійні шість днів – це шість послідовних етапів творення, яке розгортається поступово, як грандіозна картина великого Художника.

 * Чим не є “початок” часу?
 Самим часом.

 * Чим є “початок”?
Та перша і коротка мить, яка залучає створене буття до вічності.

 * Чо́му буде змушений підкоритися всесвіт з тієї миті, коли спливатиме час?
Його законам, згідно  з якими минулого ще немає, в сьогодення єє невловимим і миттю, що завжди щезає, не встигнувши початися, вже закінчується.

 * Чим є вічність?
Відсутність часу.

 * Що є поза часом?
Над-буття або небуття.

 * Куди увійде Всесвіт, після закінчення часу?
У над-буття і стане вічним.

 * Як говорить Платон про створення Всесвіту?
“Час виник разом із небом, щоб, одночасно народженні, вони і розпалися б одночасно, якщо настане для них розпад”.

 * Чим була “Земля” першого дня, згідно зі святителем Філаретом (Дроздовим)?

“Разюча пустка”, хаотична первинна речовина.

 * Що вона мала в собі?
Зародок майбутньої краси, гармонії, комічності.

 * Що підкреслюють “темрява” і “безодня”?
Неорганізованість і безвидність матерії.

 * А вода?
Її пластичність.

 * Що робив Святий Дух?
Охороняв і животворив матерію “витаючи” над нею і вдихаючи в неї “дух життя”.

 * Чим було світло першого дня?

Світлом Божества, що відобразилося у створеному бутті.

 * На що вказує вираз “сказав”?

На дію Слова Божого, однієї з Іпостасей Святої Тройці.

 * А “побачив”?
Говорить про свідомість і доцільність творчого процесу, про задоволення Художника від того, що створений ним Космос справді прекрасний.

 * Від чого походить слово “хаос”?
Від дієслова, що означає “роззявленням рота виражати здивування”.

 * Чим є “твердь”?

Простір.

 * Що він має?

Міцність, стабільність, твердість.

 * Що Бог створює на третій день?
Сушу і море і відокремлює одне від іншого.

 * А на четвертий?
Сонце, Місяць та інші світила.

 * Що, з цієї миті, запрацювало?
Механізм доби – ритмічної зміни дня та ночі.

 * Що сталось в п’ятий день?
Морська стихія, з веління Божого, породжує риб та плазунів, а повітря – птахів.

 * А шостого дня?
З’являються тварини й людина.

 * Якого показує Бога біблійна картина створення світу?
У всій Його творчій могутності.

 * Чим є матеріальний космос?
Відображення – ікона Божої краси.

 * Кого Бог селить в центрі Всесвіту?
Людину.

 * До чого покликане все живе, з предвічним задумом Творця?
Його прославляти.

 * Чого не бачать невіруючі, спостерігаючи за матеріальним світом?

Відображення вищої нематеріальної Краси6 для них у світі немає нічого чудового, все – природне і буденне.

* Що сталося, ще до створення Богом видимого світу, у духовному світі?
Частина ангелів, повставши проти Бога, відпала від Нього і зробилася ворогом усьому доброму й святому.

 * Хто стояв на чолі цього воїнства?
Еосфор, або Люцифер.

 * Що показує його ім’я – “світлоносний”?
Те, що спочатку він був добрим.

 * До яких чинів ангельських він відносивсь?
До вищих.

 * Як розповідається, про відпадіння ангелів, в Апокаліпсисі?
“… І впала із неба велика зірка, що горіла мов світильник… і уражена була… третя частина зірок, так що затьмарилася третя частина їх” (Апок. 8:10, 12).

 * Що вбачається в цих словах?
Те, що разом із денницею відпала третина ангелів.

 * Куди потрапили диявол і демони?
В темряву.

 * Що має кожна розумна жива істота, ангел чи людина?
Право вибору між добром і злом.

 * Чим повинне стати добро?
Власним надбанням.

 * При якій умові жодна жива істота не могла б стати повноцінною вільною особистістю?
Якби благо було нав’язане Богом як необхідність і неминучість.

 * Як про це говорять святі Отці?
“Ніхто ніколи не став добрим з примусу”.

 * Що є відповіддю, на одвічне питання філософії, про походження зла?
Вчення про добровільне відокремлення диявола від Бога.

 * Що є дуалізм?
Вчення, згідно з яким у світі від початку діють дві рівні сили, – добра та зла – що керують світом і наче роздирають його на частини.

 * На яке питання богослів’я не дає чіткої відповіді?
Чому Бог, не будучи творцем зла, все ж таки дозволив йому діяти.

 * Що, по цьому птьанню, говориться в Біблії?
“Думки Мої – не ваші думки, ні ваші шляхи – шляхи Мої… Як далеко небо від землі, так і шлях Мій від шляхів ваших і думки ваші від думок Моїх” (Іс. 55:8-9).

* На що вказує перший рядок Біблії: “На початку сотворив Бог небо і землю” ?

На творіння Богом світу невидимого, духовного, умоосяжного і світу видимого, матеріального.

 * Що виражається словом “небо”?

Духовна реальність.

 * Що є Царство Боже?
Духовне, а не матеріальне Царство, в якому живе Бог, Який є за природою Духом.

 * Коли був створений ангельський світ?
Раніше видимого Всесвіту.

 * Як про це написано в Біблії?

“Коли створені були зірки, восхвалили Мене гучним голосом всі ангели Мої” (Іов. 38:7).

 * Преподобний Ісак Сирін свідчить, що ангели були створені “у мовчанні”. Що це означає?

Тобто потай, раніше слів і часу.

 * Хто є ангели?
Службові духи, безплотні.

 * Яка – головна справа ангелів?
Неперервне прославлення Бога.

 * Як це описує пророк Ісайя?

Бачив Господа, навколо Якого стояли серафими і прославляли:”Свят, свят, свят Господь Саваоф! Вся земля повна слави Його!” (Іс. 6:1-3).

 * В чому вони ще беруть живу й дієву участь?
У житті людини.

 * Які є цьому приклади в Святому Письмі?
Архангел сповістив Марії про народження від Неї Іісуса (Лк.1:26-38), ангел сповістив пастухам про народження Месії (Лк. 2:8-20), ангели служили Іісусові в устелі (Мф. 4:11), ангел підтримував Іісуса в Гефсиманському саду (Лк. 22:43), ангел сповістив жінкам-мироносицям про воскресіння Іісуса (Мф. 28:2-7).

 * Скільки Діонісій Ареопагіт, у своєму трактаті “Про небесну ієрархію”, нараховує ієрархії?
Три.

 * Хто належать до вищої ієрархії?
Серафими, херувими, престоли.

 * А до другої?
Господства, сили і власті.

 * А до третьої?
Начала, архангели і ангели.

 * Які значення мають усі названі дев’яти ангельських чинів?

“Серафими, як пише святий Ісаак Сирін, – зігріваючі і спопеляючі (букв. “вогнені”), херувими – багаті знанням та мудрістю, престоли – Божа опора і Божий спокій… називаються також господства як ті, що мають владу над усяким царством, начала – як ті, що влаштовують ефір (повітря), власті – як ті, що володарюють над народами і кожною людиною, сили – як міцні силою та грізні своїм виглядом… архангели – як пильні вартові, ангели – як посланці”.

 * Чого не мають ангели?
Матеріальної плоті.

 * Що говориться про численність ангелів?

“Тисячі тисяч” і “міріади міріад” (Дан. 7:10).

 * Що бачить святитель Григорій Ніський, в образі вівці, що заблукала?
Усе людство.

 * А під дев’яносто дев’ятьма, що не заблукали?
Розуміє ангельський світ.

* Який – основний із догматів християнства?
Вчення про Бога-Творця, Який творить Всесвіт із нічого.

 * Як про це сказано в Старому Заповіті?
“Поглянь на небо та землю і, бачивши все, що на них, пізнай, що усе сотворив Бог із нічого” (2 Мак. 7:28).

 * Завдяки чому воно отриало буття?
Вільній волі Творця: “Він сказав і сталося, Він звелів – і з’явилося” (Пс. 32:9).

 * З чого видно, що  у творінні брали участь всі три Особи Святої Трійці?
Із слів, що були сказані уже в Старому Завіті: “Словом Господнім небеса створені, і Духом уст Його – вся сила їхня” (Пс. 32:6).

 * Як говорить, про цю творчу роль Бога Слова, апостол Іоанн?
“Усе через Нього почало бути і без Нього ніщо не почало бути” (Ін. 1:3).

 * Як сказано в Біблії про Духа?
“Земля ж була безвидною і пустою, і темрява над безоднею, і Дух Божий витав над водою” (Бут. 1:2).

 * Як алегорично виразився святий Іриней Ліонський про Слово і Дух?
Що вони є “дві руки” Отця.

 * Про що тут іде мова?
Про спів дію, спільну творчість Трьох: Їхня воля одна, але кожному властива своя дія.

 * Кому і що належить  у процесі творіння?
Отцеві належить роль Першопричини всього, Синові Логосу (Слову) роль

Деміурга-Творця, а Святий Дух довершує, тобто доводить до досконалості все сотворене.

 * Чому , говорячи про творчу роль Сина, отці Церкви вважають за краще називати Його Словом?
Бо Воно являє Отця, відкриває Отця, і, як усяке слово, Воно звернене до когось, у даному випадку до всього творіння.

 * Як про це сказано Іоанном Богословом?
“Бога не бачив ніхто ніколи: Єдинородний Син, сущий в лоні Отчому, – Він явив” (Ін. 1:18).

 * Кого явив Син створеному буттю?
Отця.

 * Що сталось, завдяки Синові?
Любов Отця проллялася на створене буття, і воно отримало життя.

 * Ким є Логос у Філона Олександрійського?
Посередником між Богом і творінням.

 * А про що говорить християнська традиція?
Про творчу силу Логоса.

 * Як, про це, написано у Книзі пророка Ісайї?
“Слово Моє, Яке виходить із вуст Моїх – Воно не повертається до Мене пустим, але виконує те, що Мені угодно, і здійснює те, для чого послав Я Його” (Іс. 55:11).

 * Чим не є створене буття, відносно природи Бога?
Еманацією – пролиттям Божества.

 * Чого не зазнала Божественна сущність, у процесі створення світу?
Жодного розділення чи зміни: вона не змішалася зі створеним і не розчинилася в ньому.

 * Ким є Бог?
Художником.

 * А Його творіння?
Картиною, в якій можемо впізнавати Його “пензель”, Його “руку”, побачити відблиски Його творчого розуму.

 * Ким Бог залишивсь, після творіння?
Тим, Ким і був.

 * З якої причини Бог сотворив усе?
Святоотцівське богослів’я відповідає: “через надлишок любові та благості”.

 * Як про це пише преподобний Іоанн Дамаскін?
“Як тільки благій і преблагий Бог не задовольнився споглядати Себе Самого, але через надлишок благосні захотів, щоб відбулось щось, що в майбутньому користувалося б Його благодіяннями і було причетне до Його благосні, Він виводить їз небуття в буття і творить усе”.

 * Як можна сказати іншими словами?
“Бог захотів, щоб було іще щось, що брало б участь у Його блаженстві, було причетним до Його любові”.

* До чого вдавалися святі Отці, щоб зробити вчення про Троїцю більш доступним для розуміння?

До аналогій та порівнянь.

 * Із чим можна порівняти Троїцю?

Зі сонцем: коли ми кажемо “сонце”, маємо на увазі небесне тіло, а також сонячне світло й сонячне тепло.

 * Чим є світло і тепло?

Самостійними “іпостасями”, проте вони не існують ізольовано від сонця. Але також і сонце не існує без тепла і світла.

 * Що має вода?

Джерело і потік.

 * А людина…?

Розум, душу та слово.

 * Ким би був Бог Отець без Бога Слова?

Безсловесним або нерозумним.

 * Що сказав святитель Спиридон Триміфунтський, стиснувши, в руці, цеглину?
“Як у цій цеглині є вогонь і вода, так і в єдиному Богові є три Особи”.

 * Якими словами простий пастух привернув філософа до віри в Бога?
“Слухай, філософе, один є Бог, Творець неба й землі, що створив усе силою

Сина і спів дією Духа Святого. Цей Син Божий воплотився, жив серед людей, помер за нас і воскрес. НЕ трудись марно шукати докази того, що осягається тільки вірою, а скажи: чи віруєш ти в Сина Божого?”

 * Що сказав філософ присутнім?
Допоки мені доводили словами, я словам протиставляв слова, але коли із вуст  цього старого явилась божественна сила, тоді слова не могли протистояти силі, бо людина не може опиратися Богові”

 * Чим Бог не є?
Якесь застигле існування, не є спокоєм, нерухомістю, статичністю.

 * Що означає “Сущий”?
Існуючий, живий. У Бога повнота життя, а життя – це рух, явище, одкровення.

 * З чим Бог порівнюється?
З вогнем (Вих. 24:17), водою (Ієр. 2:13), вітром (Бут. 1:2).

 * Що означає знайти і наздогнати Бога?

Самому стати Божественним.

 * Що станеться з якимсь матеріальним тілом, яке стане рухатись зі швидкістю світла?
Перетворилося б на світло.

 * Що стає з душею, котра чим ближче до Бога?
Тим більше наповнюється світлом і стає світлоносною.

 * “Бог є любов” (1 Ін. 4:8; 4:16), говорить Святе Письмо. Чого зумовлює любов?

Існування іншого.

 * Що може самотня ізольована монада?
 Любити саму тільки себе: само-любов не є любов’ю.

 * Чим не є егоцентрична одиниця?
Особистістю.

 * Як людина може усвідомити себе особистістю-персоною?
Через спілкування з іншими особами.

 * Як проявляється любов в Святій трійці?
Кожна Особа-Іпослась спрямовує любов до двох інших Осіб-Іпостасей.

 * Як усвідомлюють Себе Особи в Трійці?
Як “Я і Ти”: “Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі”, – говорить Христос Отцеві (ін.. 17:21).

“Все, що має Отець, є Моїм, тому Я сказав, що (Дух) від Мене візьме і сповістить вам”, – говорить Христос про Святого Духа (Ін. 16:14).

 * Як зрозуміти слова: “На початку було Слово, і Слово було у Бога” (грец. “до Бога”)?

Підкреслюється особовий характер взаємин Сина (Слова) і отця: Син не лише народжується від Отця, Він не лише існує в Отця, але Він звертається до Отця.

 * Що відображається в іконі преподобного Андрія Рубльова “Свята Трійця”?

Та Божественна любов, яка царить всередині Тройці і найвищим проявом якої є іскупительний подвиг Сина.

 * Як про це виразився святитель Філарет (Дроздов)?
Це, “любов Отця, яка розпинає, любов Сина, яка розпинається, любов духа Святого, яка торжествує сило. хресною”.

 * Чим є Хресна жертва Бога Сина?

Подвигом любові Отця і Святого Духа.

* Скільки знадобилось часу, щоб вчення про Трійцю набуло точних богословських визначень?
Декілька століть.

 * Для чого було потрібно виробити відповідну термінологію?
По-перше для того, щоб спростувати єресі, що виникали, і, по-друге, щоб про Трійцю можна було говорити людям, вихованим у традиціях античної філософії.

* Як вчив про Святу Трійцю Савелій (3-є ст..)?

Як про одну неподільну Монаду, що діяла в різні часи в трьох різних модусах: у Старому Завіті Бог проявляв Себе як Отець, у Новому Завіті як Син, а в Церкві після П’ятидесятниці  як Святий Дух.

 * Чим стало вчення Савелія?
Крайнім проявом монархіанства, в основі якого лежало уявлення про Бога як про неподільну Монаду.

 * А як навчав олександрійський священик Арій?
“Отець є єдиним істинним Богом, а Син є Його творінням; народжений раніше часу й віків.

 * Чим є аріанство?
Одним їз форм субординаціонізму, тобто вчення про підкорювання Сина Отцеві, а Духа – Синові.

 * Як Нікейський Собор говорить про Сина?
Як про “єдиносущного” (хомоусіос) Отцеві, тобто такого, що має одну сущність з Отцем.

 * Якого значення набуло слово “іпостась”?
Особистого існування, тобто персонального і конкретного буття.

 * Хто відіграв вирішальну роль в остаточному виробленні троїчної термінології?
“Великі каппадокійці” – Василій Великий, Григорій Богослов та Григорій Ніський.

 * Як вони сформулювали вчення про Святого Духа?
Як єдиносущного і рівного Отцеві й Синові.

 * В яких термінах розкривається православне вчення про Бога Трійцю?
Бог є єдиним по сущності, але при цьому є єдиним і в трьох Іпостасях.

 * На що вказує формула: “одна сущність – три Іпостасі”?
На онтологічну єдність Божества.

 * Що підкреслювала?
Самостійність кожної Іпостасі.

 * Ким є Отець, Син і Святий Дух?
Три повноцінні Особистості-персони, кожна з Яких володіє не тільки повнотою буття, але водночас є й все цілим Богом.

 * Ким не є одна Іпостась?
Третиною загальної сущності.

 * А що в Себе вміщає?
Всю повноту Божественної сущності. Отець є Бог, а не третина Бога, Син також є Бог і Святий Дух – також Бог.

* Ким є всі разом?
Не є трьома Богами, а одним Богом.

 * Як сповідуємо Бога?
“Отця і Сина і Святого Духа – Троїцю єдиносущну і нероздільну”.

 * Що не роблять три Іпостасі?
Не ділять єдину сущність на три сущності.

 * А єдина сущність…?

Не зливає і не змішує три Іпостасі в одну.

* Що є Бог Трійця?
Це не три боги, а один Бог у трьох Іпостасях, тобто у трьох самостійних персональних (особових) існуваннях.  Це той єдиний випадок, коли 1=3 і 3=1.

 * Де це є абсурдом?
В математиці і логіці.

 * А наріжним каменем?
У вірі.

 * Як християнин доручається до таємниці Троїці?
Не через пізнання свідомістю, а через покаяння.

 * Що є покаяння?
Всеціла переміна й оновлення розуму, серця, почуттів і всієї природи.

 * При якій умові неможливо долучитися до Троїці?
Допоки розум не стане проясненим і не преобразиться.

 * Чим є вчення про Троїцю?
Не винахід богословів, а богооткровенна істина.

 * Коли Бог вперше зі всією ясністю являє Себе світові Як Єдність у трьох Особах?
У мить Хрещення Ісуса Христа (Лк. 3: 21-22).

 * Про що Іісус Христос не раз говорив?

Про Свою єдність з Отцем, про те, що Він посланий у світ Отцем, називав Себе Сином Його (Ін. 6-8).

 * Що Він обіцяв своїм учням?
Послати Духа Утішителя, Який від Отця походить (Ін. 14:16-17; 15:26).

 * Що Він говорить, посилаючи учнів на проповідь?
“Ідіть, навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа” (Мф. 28:19).

 * Як, про Бога Троїцю, йдеться в писаннях апостолів?
“Три свідчить на небі: Отець, Слово і Святий Дух, і ці Три – єдине” (1 Ін. 5:7).

 * Чого не здатні були зрозуміти древні євреї?
Ідею троїчності Божества.

 * Як би вона ними сприймалася б?
Як трибожжя.

 * Як містить слово “Бог” у єврейському тексті: “На початку створив Бог небо і землю” (Бут. 161)?

У множині – “Елогім” – букв. “Боги”.

 * А як стоїть слово “створив”?
В однині.   

 * Як говорить Бог, перед творенням людини?
Мовби радячись із кимось: “Створимо людину за образом Нашим і подобою Нашою” (Бут. 1:26).

 * Що стверджували давньохристиянські перекладачі?
Те, що тут йде мова про раду Осіб Святої Тройці між Собою.

 * Що говорить Бог, коли Адам скуштував із древа пізнання добра і зла?
“Ось, Адам став як один із Нас, знаючи добро і зло” (Бут.3622).

 * А в момент спорудження вавилонської вежі, що Господь говорить?
“Зійдемо і змішаємо мову їхню, так щоб один не розумів мови іншого” (Бут.11:7).

 * Які епізоди Старого Завіту, що символізують троїчність Божества, розглядаються в християнській традиції?

Авраам зустрічає Трьох, а поклоняється Одному (Бут. 18:2-3, 5, 9-10).

   Пророк Ісайя описує своє видіння Господа, навкого Якого стояли Серафими, взиваючи “Свят, свят, свят Господь Саваоф”, Господь говорить: “Кого Мені пославти? І хто підк для  Нас?” На що пророк відповідає: “Ось я, посилай мене” (Іс. 6: 1-8). Знову рівність між “Мені” та “Нас”.

 * Якими словами пророк Давид говорить про рівність Сина Месії і Бога Отця?

“Господь сказав Мені: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе” (Пс. 2:7) .

“Сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч від Мене… Із утроби раніше денниці Я породив Тебе” (Пс. 109:1,3).

 * Хто відкрив таємницю Трійці?
Христос.

* Який робимо висновок, досліджуючи імена Бога?
Жодне із них не може дати нам повного уявлення про Нього.

 * Що виявляємо, говорячи про властивості Бога?
Те, що їх сукупність не є Богом.

 * Що Бог перевершує?
Будь-яке ім’я: чи назвемо Його буттям – Він перевершує буття, Він є надбуття; чи назвемо правдою або справедливістю – у Своїй любові Він перевершує всяку справедливість; чи назвемо любов’ю – Він більший ніж любов, Він – над любов.

 * Що ще Бог перевершує?
Будь-яку властивість, яку ми здатні Йому приписати, чи то всезнання, всюди присутність чи незмінність.

 * До якого доходимо розуміння?
Про Бога взагалі нічого не можна сказати ствердно: усе, що б ми не сказали про Нього, є неповним, частковим і обмеженим.

 * Що можна сказати про Бога?
Чим Він не є.

 * Яку назву отримав цей спосіб міркування про Бога?
Апофатичного (негативного) богослов’я на відміну від катафатичного (позитивного).

 * В чому полягає апофатизм?
В запереченні всього, чим не є Бог; означає не обмеження чи виняток, а піднесення і перевагу.

 * Чим не є Бог?
Ані душею, ані розумом, ані уявою, ані думкою, ані мисленням, ані життям, Він не є словом, ані думкою… Бог не є “предметом” пізнання, Він над пізнанням.

 * Яким є шлях пізнання?
Є шляхом абстрагування і заперечення, шляхом спрощення і замовчування.

 * Як пізнаємо Бога?
В спокої духа, в спокої незнання.

 * Чим є це апофатичне незнання?

Не відсутність, в повноцінне знання, несумірне тому зі всяким частковим пізнанням.

 * Чим є це незнання?
Спогляданням.

 * Як пізнається Бог?
 Через незбагнене із Ним єднання.

 * Як отці і учителі Церкви зокрема, Діонісій Ареопагіт, Григорій Ніський) порівнюють апофатичне сходження розуму до Бога?

Зі сходженням Мойсея на гору Синай до Бога, Який оточив Себе мороком (2 Цар. 22:12).

 * Що означає Божественний морок?
Відсутність чогось матеріального чи плотського.

 * Що означає вступити в Божественний морок?

Вийти за межі умоосяжного буття.

 * Що означало, що Ізраїльский народ під час зустрічі Мойсея із Богом мав перебувати біля підніжжя гори?
Тобто в межах катафатичного знання про Бога.

 * Що означає, що Мойсей вступив у морок?
Відмовившись від усього, зустрівся з Богом, Який поза всім, Який там, де немає нічого.

 * Чо́му уподібнюємо Бога, говорячи, що Бог є Світло?
Плотському світлу.

 * Про що йде мова, говорячи про Христа, що преобразивсь на Фаворі, що

“просяяло лице Його як сонце, одяг же Його зробився білим, мов світло” (Мф. 17:2)?

Про нестворене сяйво Божества, що перевершує всяке людське уявлення про світло.

 * Як може виражатися термінологічний апофатизм?
Декількома способами: 1) через використання термінів, що починаються з префікса “не-” (Небуття, несущий, невидимий, незбагнений); 2) через використання термінів з префіксом “над-” )надсущий, надблагий, навіть “над – Бог”, як у Діонісія Ареопагіта); 3) через вживання понять, зазделегіть протилежних очікуваному (“Божественний морок”, замість “Божественне світло”, “незнання” замість “Знання”; 4) через вживання оксиморонів – словесних пар, в яких одне слово за значенням протилежне іншому (“бачити невидиме”, “осягати незбагненне”, “пресвітлий морок”).

 * Чому частіше, у нашому розумінні Бога, оперуємо катафатичними поняттями?
Це легко і доступно для розуму.

 * Чому відповідає шлях заперечень?
Духовному сходженню в ту Божественну безодню, де замовкають слова, де завмирає розум, де припиняється будь-яке людське знання й осягнення, “де Бог”.

 * Де душа може зустріти Бога?
Не на шляхах спекулятивного знання, а в глибині молитовного мовчання.

 * Як Він їй відкривається?
Як не-осяжний, не-приступний, не-видимий і разом з тим живий, близький та рідний, – як Бог Особистість.

* З чого людина робить припущення і висновки щодо властивостей Бога?
З дій Бога у створеному світі.

 * Що означає безначальність Бога?
Те, що Він не має над Собою жодного вищого начала чи причини Свого існування, а Сам є причиною всього.

 * Як про це написано у пророка Ісайї?
“Хто зрозумів дух Господа і був радником у Нього й учив Його? З ким радиться Він, і хто повчає Його і наставляє на путь правди Його, і учить знанням Його, і вказує Йому шлях мудрості”? (40:13-14).

 * Що означають безкінечність і безмежність?
Те, що Бог існує поза категоріями простору, вільний від всякого обмеження й недоліку. Він не може бути виміряним, Його не можна ні з ким і ні з чим зрівняти чи зіставити.

 * Що значить – Бог вічний?
Існує поза категоріями часу, для Нього немає минулого, сьогодення, майбутнього.

 * Як про це говорить Бог в Старому Заповіті?
“Я той же, Я перший і Я останній” (Іс. 48:12).

 * А в Апокаліпсісі?
“Я – Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є, і був, і гряде” (1:8).

 * Які слова Святого Письма вказують, що Бог – нестворений?
“Раніше Мене не було Бога і після Мене не буде” (Іс. 43:10).

 * Чому Бог має постійність, непохитність і незмінність?
Тому, що “у Нього немає зміни і тіні переміни” (Як. 1:17).

 * Чому Бог завжди вірний Самому Собі?

Тому, що “Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися” (Числ. 23:19).

 * Що означає, що Бог є простим і нескладним?
Він не ділиться на частини і не складається з частин.

 * Яким залишається єство Бога?
Неподільним.

 * Чим не є всяке частинне буття?
Досконалістю.

 * Куди простягається безмежне?
Далі поза початком і кінцем і не поміщене між ними.

 * Що є простотою в Богові?
Відсутність будь-яких меж, ділень та граней.

 * Чому Бог названий безтілесним?
Він не є матеріальною субстанцією і не має тіла, але за природою є духовним.

 * Як про це сказав Христос самарянці?
“Бог є Дух” (Ін. 4:24).

 * Від чого Бог вільний?
Від всякої матеріальності.

 * Як зрозуміти всюди-присутність Бога?
Спроба висловити суб’єктивний досвід людини, яка, де б вона не була, скрізь зустрічає Бога.

 * Як про це пише пророк Давид?
“Куди піду від Духа Твого і від лиця твого куди втечу? Чи зійду на небо – Ти там; чи зійду в пекло – і там Ти. Чи візьму крила в ранньої зорі і  переселюся на край моря, – і там рука Твоя поведе мене, і задержить мене правиця Твоя” (Пс. 138: 7-10).

 * Де залишається Бог?
Поза категорією “десь”, поза категорією “місця”.

 * Який – Бог?
Невидимий, невідчутний, невимовний, незбагненний, неосяжний, недоступний.

 * Як про це пише Платон?
“Зрозуміти Бога важко, а описати неможливо”.

 * А що говорить святитель Григорій Богослов, полемізуючи з еллінським мудрецем?

“Описати неможливо, а зрозуміти ще більш неможливо”.

 * Що говорить, про Бога, святитель Василій Великий?
“Я знаю що Бог є. Але що таке сущність Його, – гадаю, це вище за розуміння. Тому як спасаюся? Вірою. А віра задовольняє знання, що Бог є (а не чим Він є)… Усвідомлення незбагненності Божої і є знання про Його сущність”.

 * Як зрозуміти, що Бога “не бачив ніхто ніколи” (Ін. 1:18)?

Ніхто з людей не міг осягнути Його сущності, охопити Його своїм зором, сприйняттям, розумом.

 * Що означає “зрозуміти” Бога?
В якомусь сенсі вичерпати.

* На що вказують імена Бога, котрі зустрічаються у Святому Письмі?
На ті чи інші Його властивості.

 * Кому приписується знаменитий трактат – “Про Божественні імена”?
Діонісію Аеропагіту.

 * Чим він є?
Першим христианським систематичним викладом цієї теми.

 * Що підкреслюють деякі імена, присвоєні Богові?
Його перевагу над видимим світом, Йогов ладу, царське достоінство.

 * Що означає ім’я Господь (гр. Кіріос)?

Верховне владарювання Бога не тільки над вибраним народом, але й над усім всесвітом.

 * А – Господь Саваоф?
Господь воїнств (небесних), Господь сил, Господь віків, Владика, Цар слави, Цар тих, що царюють, і Господь тих, що володарюють.

 * Як про це написано в Біблії?
“Твої, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога, і пишність, і усе, що на небі і на землі – Твоє; Твоє, Господи, царство, і Ти понад усім як Владика. І богатство, і слава від імені Твого, і Ти владарюєш над усім; і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі твоїй звеличувати і зміцнювати усе” (1 Цар. 29: 11-12).

 * Що означає слово “Вседержитель” (гр. Пантократор)?

Те, що Бог усе тримає у Своїй руці, підтримує Всесвіт і лад у ньому.

 * Як про це говорить пророк Ісаія?
” Моя рука заснувала землю, і Моя правиця разпростерла небеса” (Іс. 48: 13).

 * А апостол Павло…?
Бог “тримає усе словом сили Своєї” (Євр. 1: 3).

 * Що показують імена Святий, Святість, Освячення, Благий, Благість?
Те, що Бог має в собі всю повноту добра і святості, при цьому Він проливає це добро на всі Свої творіння, освячуючи їх.

 * Що означають слова: “Нехай святиться ім’я Твоє”?
Нехай буде ім’я Твоє святе не тільки на небесах, у духовному світі, але й тут, на землі: нехай святиться воно серед нас, щоб ми стали святими, як Ти…

 * Як ще Бог називається?
Мудрістю, Істиною, Світлом, Життям.

 * Як це толкує святитель Григорій Богослов?

“Мудрістю як знання божественних і людських діл… Істиною як єдине, а не множинне єство (бо істинне є єдиним, а неправдиве багатоликим)… Світлом як світлість душ, очищених в умі й житті, бо якщо незнання та гріх – пітьма, то знання й божественне життя – світло… Життям, бо він світло, опора і звершення усякої розумної природи”.

 * Як ще Бог називається?
Спасінням, Викупленням, Визволенням, Воскресінням.

 * Що звершується у Христі?

Спасіння людини від гріха та вічної смерті, воскресіння в нове життя.

 * Що підкреслює ім’я Бога Правдою і Любов’ю?

Божественну справедливість: Він Суддя, що карає за зло і нагороджує за добро.

 * Що відкрив Син про Свого Небесного Отця?
Те, що Він радше благий і благосний, ніж правосудний і справедливий.

 * Де це бачимо?
В главі Євангелія про блудного сина.

 * За що батько прийняв блудного сина?
За один лише жаль, проявлений сином.

 * Де ж правосуддя Боже?
В тому, що ми грішники, а Христос помер за нас?

 * Як Іоанн Богослов називає Бога?

“Бог є любов” (1 Ін. 4618).

 * Як про це ім’я говорить Григорій Богослов?
“Це ім’я угодне Богові більше від будь-якого іншого імені”.

 * З чим Бог порівнюється?
Із сонцем, зіркою, вогнем, вітром, росою, хмарою, каменем, скелею, пахощами.

 * Як говориться про Христа?
Як про Пастиря, Вівцю, Агнця, Путь, Двері, образ Божий.

 * Що вгадуємо, в притчах Христа, під видами перлини, дерева, закваски в

тісті, насіння на полі?
Дещо незрівнянно більш велике й значне.

 * Як, про Бога, говориться у багатьох текстах Святого Письма?
Як про людиноподібну істоту, що має обличчя, очі, вуха, руки, плечі, ноги, дихання.

 * Як Бог себе поводить?
Повертається або відвертається, згадує або забуває, гнівається або ж заспокоюється, дивується, тужить, ненавидить, ходить, чує.

 * Що лежить в основі цього антропоморфізму?
Досвід особистої зустрічі з Богом як із живою істотою.

 * До чого вдавалася людина, намагаючись виразити цей досвід?
До земних слів та аналогій.

 * Яких понять немає у біблійній мові?
Абстрактних.

 * Як казали, щоб позначити якийсь проміжок часу?
Не говорили “епоха” чи “період”, а “година”, “день”, “рік” чи “століття”,

* А коли потрібно було сказати про матеріальний та духовний світ?
Не говорили “Матерія” і “духовна реальність”, а – “небо” й “земля”.

* Чому біблійна мова, на відміну від філософської, відзначається граничною конкретністю?
Досвід біблійного Бога був досвідом особистої зустрічі, а не абстрактних умоглядних спекуляцій.

 * Як древні відчували Бога?
Поряд із собою – Він був їх царем, керманичем, Він був присутній на їхніх богослужіннях, святах, зібраннях.

 * Як зрозуміти слова Давида: “почув Господь моління моє” (Пс. 6:10)?

Це не означає, що Бог раніше не чув, а зараз почув: Бог чув завжди, тільки людина раніш цього не відчувала, а зараз відчула.

 * Як зрозуміти прохання: “яви лице Твоє рабу Твоєму” (Пс. 30:17)?

Це прохання не про те, щоб Бог, Якого раніше не було, раптом опинився тут, бо Він присутній завжди і скрізь, а щоб людина, що раніше не помічала Бога,

змогла Його побачити, відчути, пізнати, зустріти.

 * Як Бог, у Біблії, багато раз названий?
Отцем.

 * Як про це написано у пророка Ісаії?
“Тільки Ти – Отець наш, бо Авраам не впізнає нас, і Ізраіль не визнає нас своїми; Ти ж, Господи, Отець наш, споконвіку ім’я Твоє – Іскупитель наш” (Іс. 63:16).

 * На чому наполягають деякі представники так званого феміністського богослів’я?
На тому, що Бог рівнозначно є Матір’ю.

 * Як вони читають молитву “Отче наш…”?
“Отче наш і Мати”.

 * Чого вони не розуміють?
Того факту, що розділення на дві статі існує у людському і тваринному світі, але не в Божественному бутті.

 * З яким іменем Бог відкривався Ізраїльському народу?

З іменем Отець.

 * Ким воплотився Бог?
Не жінкою, а чоловіком – Іісусом Христом.