* Хто міг бути священиком у Древньому Ізраїлі?
Особа, котра належала за народженням до коліна Левія.

 * А іншим?
Священство було недоступним.

 * Чого не могли зробити старозавітні жертви?
Позбавити людство від рабства гріха.

 * Для чого Христос приніс у жертву Самого Себе?
Щоб позбавити людство від рабства диявола.

 * Як про це написав апостол Павло?
“Освячені ми одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа… Він… принісши одну жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога… Він одним принесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються” (Євр. 10:10-14).

 * Ким став Христос одночасно?
І Священиком, і Жертвою.

 * Хто був старозавітним образом Христа?
Мелхиседек – священик “без батька, без матері, без роду, що не мав ні початку днів, ні кінця життя”  (Євр. 7:3).

 * Чим Христос скасував старозавітну церкву з її жертвами і левитським священством?
Тим, що віддав Своє Тіло на смерть і пролив кров за людей, подав у таїнстві Євхаристії це Тіло і цю Кров вірним під видом хліба і вина, заснував Свою Церкву, яка стала Новим Ізраїлем.

 * Як говорить апостол Петро про віруючих в Христа?
“І ви самі, мов живе каміння, вибудовуйте із себе дім духовний, священство святе, щоб приносити духовні жертви… Ви – рід обраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати добродіяння Того, Хто з пітьми покликав вас у дивовижне Своє світло; колись не народ, а нині народ Божий, колись непомилувані, а нині помилувані” (1 Петр. 2:5-10).

 * Хто є ієрархічне священство?
Особливі люди, вибрані для служіння Євхаристії і предстоятельства над народом.

 * Що означає “диякон”?
“Слуга”.

 * А “єпископ”?
“Відвідувач”, “хранитель”.

 * А “пресвітер”?
“Старший.”

 * Чим було служіння єпископів, пресвітерів і дияконів?
Служінням предстоятельства, учительства і духовного керівництва.

 * Що виконує, у людському тілі, кожен член?
Свою функцію.

 * А члени Церкви?
Різні служіння.

 * Як про це говорить апостол Павло?
“Дари різні, а Дух один і той же; і служіння різні, а Господь один і той же; і діяння різні, а Бог один і той же, Який творить усе в усіх… І одних Бог поставив у Церкві по-перше апостолами, по-друге, пророками, по-третє вчителями” (1 Кор. 12:4-28).

 * Завдяки чому існує в Церкві ієрархічне священство?
Завдяки загальному царственному священству всіх християн.

 * При якому случаю священик втрачає свої священицькі права?

Якщо з певних причин відокремився або його було відокремлено від Церкви.

 * З чим пов’язано ієрархічне священство?
З народом Божим – і одне не може існувати без іншого.

 * Без кого община не може бути Церквою?
Без священика.

 * Без кого не може бути священик?
Без общини.

 * Що наочно показує чин Літургії?
Те, що предстоятель священнодіє від імені народу, і участь народу в служінні не є пасивною.

* Чим закарбовується кожен виголос священика?
Словом “амінь” (євр. “істинно”), яке промовляє народ.

 * Кого, у нашій богослужбовій практиці, наче уособлює?
Народ.

 * Чим супроводжується кожне благословення священика?

Благословенням народу.

 * Що чує священик, говорячи “Мир всім”?
“І духові твоєму”.

 * А на слова: “Благодать зі всіма вами”?
“І з духом твоїм”.

 * Що, у деяких випадках, просить священик в народу?
Благословення: “Благословіть, отці святії і браття, і простіть мені, грішному”.

 * Що народ відповідає?
“Бог нехай простить тебе”(чин полуночниці).

 * Як здійснювалось, у Древній Церкві, висвячення священика?
З відома народу.

 * Який виголос зберігається і досі, у чині рукопокладання?

“Аксіос” (грец. “достойний”), що виражає схвалення на посвячення.

 * Які ієрархічні ступені існують у Церкві?
Єпископи, священики і диякони.

 * Що очолюють єпископи?
Церковні області – єпархії, що складаються з певної кількості парафій.

 * А священики?
Окремі парафії – храми.

 * Чим займаються диякони?
Допомагають священикам і єпископам у звершенні Літургії.

 * Як вживаються, у Древній Церкві, терміни єпископ і пресвітер?
Як синоніми: “Для того я залишив тебе на Криті, – пише апостол Павло Титові, – щоб ти довершив недокінчене і поставив у містах пресвітерів, як я тобі наказував, коли хто непорочний, чоловік однієї дружини, дітей має вірних… Бо єпископ має бути бездоганним, як Божий управитель” (Тит. 1:5-7).

 * Чого не було за часів апостолів?
Відмінності між єпархією і парафією.

 * Що означає “помісна” Церква?
Церква цього місця.

 * У кому виникла необхідність, по мірі розвитку Церкви?
У старших пресвітерах, які б очолювали общини одного округу і володіли правом висвячувати пресвітерів для цих общин.

 * Як вказує священномученик Ігнатій Богоносець (2-й ст.) на епископів і на пресвітерів?
На таких , котрі є співслужителі, і пресвітери слухають єпископів: “Пресвітерство одностайне з єпископом, як струни в цитрі”.

 * Кому коряться пресвітері, підкоряючись єпископові?
Самому Христу в його особі.

 * Що означало розрив з єпископом?
Розрив із Церквою.

 * Що не впливає на дієвість таїнств?
Моральна недосконалість того чи іншого священнослужителя.

 * Хто звершує Таїнства?
Сам Христос.

 * Що говорить священик сповіднику у чині сповіді?
“Ось, Христос невидимо стоїть, приймаючи сповідь твою… я ж лише свідок, щоб свідчити перед Ним все, що ти скажеш”.

 * Що завжди було бідою і хворобою Церкви?
Моральна недосконалість кліриків, гріхи і пороки духовенства.

 * Що вони роблять?
Підважують авторитет Церкви в очах людей, знищують віру в Бога.

 * Як судять про Бога?
За Його служителями.

 * Чий образ носить священик?
Христа.

 * Що буває замість співчуття?
Байдужість.

 * А замість любові?
Неприязнь.

 * А замість моральної чистоти?
Розбещеність.

 * А замість чесності?
Лицемірство.

 * Що чекають від людини, на грудях якої хрест із зображенням Христа, розіп’ятого за людей?

 Такого ж співчуття і такої ж любові, як від Самого Христа.

 * Що говорить апостол Павло Тимофію, якого він висвятив у сан єпископа?
“Будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті” (1 Тим. 4:12).