* Що є головним джерелом нашого знання про Бога і про Христа?
Святе Письмо.

 * На чому були обґрунтовані всі єресі?

Посиланнями на Писання і цитатами з Біблії.

 * Що є критерієм правильного розуміння Біблії?
Святе Передання.

 * Що містить Святе Передання?
Весь багатовіковий досвід життя Церкви.

 * Де він відображений, окрім Письма?
В діяннях і постановах про віру Вселенських Соборів, у творах Святих Отців, у літургічній практиці.

 * Про що свідчить Святе Передання?
Про постійну і живу присутність Христа в Церкві.

 * В чому – весь пафос Нового Завіту?
В тому, що його автори були “свідками”.

 * Як про це говорить святий апостол Іоанн Богослов?
“Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, чого розглядали і чого торкалися руки наші – про Слово життя, бо життя явилося, і ми бачили, і свідчимо, і звіщуємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилося нам” (1 Ін. 1: 1-2).

 * Як Євангеліє розповідає про Христа?
Як про Бога й людину.

 * Який догмат належало церковному Переданню  сформулювати?

Про поєднання Божества і людства у Христі.

 * Як учив про Бога Логоса, у другій половині 4-го століття, Аполлінарій

Лаодикійський?

Предвічний Бог Логос прийняв людську плоть і душу, але не прийняв людського розуму: замість розуму у Христа було Божество, що злилося з людським і становило із ним одну природу.

 * Що виходить, згідно з вченням Аполлінарія?

Те, що Христос не є повністю єдиносущним нам, оскільки не має людського розуму. Він є “небесною людиною”, що лише прийняла людську оболонку, але не стала повноцінною земною людиною.

 * Що говорили його послідовники?
Те, що Логос прийняв тільки людське тіло, а душа й дух у Нього Божественні.

 * Про що вчили Діодор Тарсійський і Феодор Мопсуестійський?
Про співіснування у Христі двох окремих самостійних природ, які співвідносяться таким чином: Бог Логос вселився в людину Іісуса, Якого Він вибрав і помазав, до Якого “доторкнувся” і з Яким “зжився”.

 * Яке було єднання людства з Божеством, згідно з Феодором і Діодором?
Не абсолютним, а відносним: Логос жив в Ісусові, як у храмі.

 * По якому розумінні Несторій, учень Фоедора, називав  пресвяту Діву Хрисородицею, а не Богородицею?

Тому, що, як він думав, що “Марія не народила Божество”.

 * Що зумовило скликання в 431 році в Ефесі 3-го Вселенського Собору?
Народні заворушення, пов’язані з терміном “Богородиця” (народ не хотів відмовлятися від цього освяченого традицією іменування Святої Діви), а також гостра критика несторіанства святим Кирилом Олександрійським.

 * Як говорив, про Христа, Ефеський собор?
Переважно в термінології святителя Кирила, який говорив не про “дотикання”, а про “з’єднання” двох природ у Христі. У втіленні Бог присвоїв Собі людську природу, залишившись при цьому Тим, Ким був: тобто, будучи довершеним і все цілим Богом, Він став повноцінною людиною.

 * З чиїми іменами пов’язана нова хвиля христологічних дискусій середини 5-го сторіччя?

Діоскора, , наступника Кирила на Олександрійській кафедрі, і столичного архімандрита Євтихія.

 * Про що вони говорили?
Про повне “злиття” Божества і людства в “одну природу Бога Слова втілену”.

 * Як висловлювалися прихильники Діоскора?
“Бог помер на хресті”.

 * Що цим заперечувалось?
Можливість говорити про деякі дії Христа як про дії людини.

 * Яке розуміння було у Євтихія?

“Сповідую, що Господь наш складався із двох природ до з’єднання, а після з’єднання сповідую одну природу”.

 * Яке вчення було прийнято на 4-му Вселенському Соборі, скликаного у 451 році в Халкідоні?
“Одна іпостась Бога Слова в двох природах – божественній і людській”.

 * На що вказується у догматичній постанові Собору?
На те, що Христос єдиносущний Отцеві Божеством і єдиносущний нам людством, а також, що дві природи у Христі поєднанні “незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучно”.

 * Що показують ці відточені формулювання?

Якої гостроти і пильності досягла богословська думка Східної Церкви в 5-му столітті, і разом з тим – з якою обережністю користувалися Отці термінами та формулами, намагаючись “висловити невимовне”.

 * Що говорять всі чотири терміни?
Про з’єднання природ.

 Що показано суфіксом “не”?
Те, що з’єднання двох природ у Христі є таємницею, яка перевершує розум, і жодне слово не в змозі описати її.

 * Що показано з точністю?
Лише, як не поєднані природи.

 * Для чого?
Щоб уникнути єресей, які зливають, змішують, розділяють їх.

 * Що залишається прихованим для людського розуму?

Спосіб з’єднання