Вступ до православного богослов”я
Розділ 1-й.
Пошук віри.
* Що є віра?
Шлях, яким Бог та людина йдуть назустріч одне одному.
* Хто робить перший крок?
Бог: він завжди і безумовно вірить у людину.
* Що Він подає людині?
Певний знак, певне передчуття Своєї присутності.
* Що чує людина?
Немовби таємничий поклик Бога.
* Що є відповід’ю на це покликання?
Її крок назустріч Богові.
* Як Бог закликає людину?
Явно або таємно, відчутно або майже непомітно.
* Коли людині важко повірити в Бога?
Тоді, коли вона спершу не відчує поклику.
* Які появляються запитання, по відношенню до віри?
Чому одна людина відгукується на поклик, а інша ж – ні?
Чому одна, почувши Слово Боже, готова прийняти його, інша – залишається глухою?
Чому одна людина, зустрівши Бога на своєму шляху, негайно кидає усе і слідує за Ним, а інша відвертається і відходить убік?
* Чому Апостоли пішли за Христом, а багатий юнак не пішов?
Ті були убогими, а цей володів “великим маєтком”.
* Які скарби має людина на землі?
Чи то гроші, чи речі, хорошу роботу або життєвий достаток.
* А що говорить Господь?
“Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Мф. 4:3).
* Як про це сказано у давніх списках Євангелія віл Луки?
“Блаженні убогі, бо ваше є Царство Боже” (Лк. 6:20).
* Які – блаженні?
Ті, що відчули: нічого не маємо в цьому житті, хоч би й володіли достатком;
що відчули – ніякий земний достаток не може замінити людині Бога.
* Яка є одна дорогоцінна перлина?
Віра. (Мф. 13:45-46).
* Хто є людина без Бога?
Жебрак.
* Що не було легким для сприйняття?
Слово про віру.
* Чому багатьом ніколи почути це слово і замислитися про Бога?
Поглинені проблемами земного існування.
* До чого зводиться релігійність?
До того, що святкують Різдво та Пасху і дотримуються ще деяких обрядів.
* Заради чого?
Щоб “не відірватися від коріння”, від національних традицій.
* Для чого, при такому розумінні, йдуть до церкви?
Щоб не відстати від сусіда.
* Що є головним, для багатьох?
Ділове життя, робота.
* Чим є “ділові люди”?
Особливою генерацією людей 20-го століття, для яких не існує нічого, окрім власної їхньої функції в якійсь “справі”, бізнесі, що поглинає їх повністю і не залишає найменшого просвіту чи паузи, необхідної, щоб почути голос Бога.
* Що людина усвідомлює через роки?
Те, що все її колишнє життя було таким неповноцінним і марнотратним через те, що не було Бога, без Якого немає і не може бути повноти буття.
* Як про це сказав блаженний Августин?
“Ти створив нас для себе, і неспокійно тужить серце наше, допоки не заспокоїться Тобою”.
* З чим можна порівняти Божий поклик?
Зі стрілою, якою Бог, як досвідчений ловець, ранить душу людини.
* Що змушує рана, що кровоточить і не гоїться?
Забувши про все, шукати лікаря.
* Чим стає одержимою душа того, хто відчув поклик?
Гарячим потягом до Бога.