Протоієрей Микола Новосад. Московский Патріархат і Київська митрополія.

* У якому році Собор руських архіпастирів у Москві обрав митрополитом Всеросійським святителя Іону?
У 1448-му.

* Що сталося за життя митрополита Іони?
Поділ Руської Церкви на дві митрополії – Московську і Київську.

* Чого не похитнув цей поділ?
Їхньої духовної єдності.

* В яких документах вона називалася Руською церквою?
В грамотах московських, польських і литовських правителів, і в канцелярії
Константинопольського Патріарха.

* Чиєму впливові була недоступна Московська митрополія?
Римському впливові.

* Що робилося в митрополії Київській?
У 1569 році проголошено об’єднання Лаври з Польщею. Люблінська унія
юридично узаконила панування польської шляхти і католицтва у
Південно-Західній Русі. Разом їз соціальним гнітом народ швидко відчув на собі і гніт релігійний.

* Для чого польський уряд прагнув викоренити в Польщі Православ’я?
Щоб злити Русь з Польщею.

* Яку ідею плекав польський король Стефан Баторій?
Хрестового походу проти турків.

* Що при цьому вважалося?
Те, що для успіху справи необхідно привернути Москву; зробити її підлеглою Папі.

* Що робило союз для Римської Церкви ненадійним?
Не бажання царя Івана Грозного слухати про унію з католиками.

* Що думали зробити Стефан Баторій і Антоній Поссевін, щоб окатоличити Москву?
Нав’язати їй царя-католика.

* До якого висновку прийшли у Римі, після знайомства з дійсним станом справ?
Що Руська Православна Церква є цілісним організмом і ніколи вона не погодиться коритися владі папи.

* Від чого в Римі не відмовились?
Від наміру покорити собі Русь.

* Що , для цього, було умовою?
Повного панування католицизму в Польщі.

* Коли це набуло особливої актуальності?
Після того, як у 1589 р. Руська Православна Церква була зведена на ступінь патріархату.

* Яке право, в цей час, широко використовували польські королі?
“Подавання духовних хлібів”, тобто архієрейських кафедр, монастирів, інколи навіть храмів.

* До чого це привело ієрархію Православної Церкви в Польсько-Литовській державі?
До значного морального розкладу.

* Що втратили єпископи, в очах своєї пастви?
Належну повагу і значення.

* Чим вони залишалися, будучи духовними тільки за ім’ям та одягом, в своїй діяльності?
Світськими панами, поміж яких вони й обиралися королем, жили й діяли, як пани.

* Кого тривожило таке положення Православної Церкви в Польщі?
Константинопольську і Руську Церкви.

* Яке стояло питання?
Про долю Православ’я не лише в Польсько-Литовській державі, а й в усій
Східній Європі.

* Що в цьому переконувало?
Виступи єзуїта Антонія Поссевіна.

* Що, у зв’язку з цим, робить Константинопольський Патріарх Ієремія 2-й?
Прибуває на Русь і 26 січня 1589 р. поставляє Московського митрополита Іова в сан патріарха.

* Що зробив Патріарх Ієремія 2-й в липні 1589р. у Вільнюсі?
Скликав собор і позбавив влади митрополита Онісіфора за двоєженство.

* Кого підтримав, у Польщі, Патріарх?
Православні братства, які мужньо взяли на себе захист Православ’я.

* Чо?му сприяла діяльність братств?
Зміцненню зв’язків руського, українського і білоруського народів.

* Що вбачали єпископи в цих братствах?
Джерело обмежень і єдиновладдя.

* До чого вони почали схилятися?
До думки про унію з Католицькою Церквою.

* Чому феодали Речі Посполитої теж були прихильники церковної унії?
Бо вона укріпляла їхнє панування і послаблювало симпатії православного населення до єдиновірної Руської держави.

* Де, і коли бцла проголошена унія?
В Бресті 6-10 вересня 1596 році.

* На що перетворилося православ’я в Польско-Литовській державі.
На “зневажену хлопську схизму”.

* Чому?
Бо сповідувалося воно переважно нижчими прошарками населення і
підлягало переслідуванню.

* Чиї твори широко використовувалися у боротьбі проти католицької пропаганди?
Преподобного Максима Грека.

* Який його твір був виданий в Острозі?
“Про хресне знамення”.
* Яка велика полемічна праця Захарії Копистенського є яскравим свідченням східнослав’янської єдності?
“Палінодія”.

* Як пронеї говорив Іван Франко?
“… сумою і вінцем усієї південноруської анти уніатської полеміки”.

* Що тут З. Копистенський вперше чітко  і повно розкриває?
Дружбу і спільність східно-слов’янських народів, відстоює єдність усіх трьох народів-братів, яке склалося історично.

* Чо?му від нав, уперше, коротку характеристику?
Суспільної та літературної діяльності російського письменника 14 ст. старця
Артемія, який брав активну участь у боротьбі проти римсько-католицької
пропаганди.

* Скільки було видано у Львові, протягом 17-го ст., примірників слов’янських букварів?
35 тисяч.

* Що було відіслано у 1681 році з Києва до Москви?
Сто примірників часословів, псалтирів  та абеток.

* Яку книгу у 1681 році послав на Україну цар Федор Олексійович в подарунок митрополитові Варлааму Ясинському, видану у Москві?
Симеона Полоцького “Обід душевний”.

* Що містять в собі майже всі листи і “чолобитні” митрополита Київського Іова на ім’я Московького уряду.
* Прохання про допомогу Україні та Білорусії у боротьбі проти польсько-шляхетського гноблення та про воз’єднання України з Росією.

* Хто був продовжувачем справи митрополита Іова?
Митрополит Ісайя.

* Що він виявляв, в своїй чолобитній, царю Михайлові?
Визнати владу московського царя.

* Що він писав Московьскому Патріарху Філарету 4 грудня 1622 року?
“Звідусіль гоніння, звідусіль злидні, звідусіль біда, не маємо звідки допомоги ждати. Цього ради спробував послати до православного вашого царя, про милосердя просячи…”
* Про що сповіщали царські воєводи в Путивлі?
Що на кордоні зібралося багато ченців, готові перейти у підданство Росії.

* Коли було об’єднання України з Росією?
У 1654 році.

* Хто виступив, одним з перших, “насаджувачів” шкільного навчання в Москві?
Єпифаній Славинецький.

* Хто мав великий вплив на розвиток проповідництва в Руській державі?
Симеон Полоцький.

* Ким став Єпифаній Славинецький у Москві, з 1658 року?
Ректором греко-латинської школи при Чудовому монастирі.

* Чим він вирізнявся?
Різнобічним знанням мов.

* Хто був автором “Букваря”?
Каріон Істомін.

* Що теоретично обґрунтували викладачі Києво-Могилянської колегії?
Необхідність возз’єднання Україні з Росією.

* Чо?му сприяли своєю діяльністю?
Цьому політичному союзові.

* Чим стала освіта?
Тією областю, де найширше розгорнулося російсько-українське співробітництво.

* Яка була потреба в російському суспільстві, в другій половині 17-го ст..?
В досвідчених організаторах освіти (а вони вже були в Україні) і сприятливих
можливостях розвитку їхніх здібностей.

* Якій твір, написаний у 17-му столітті, видавався, до середини 19-го ст.
понад 20 раз?
“Синопсис”.

* Що це була за книжка?
Перший підручник історії.

* Який твір, написаний М. Ломоносовим, вийшов в 1766 році?
Древняя российская история”.

* Що дозволив  цар Олексій, Кийвському братству, грамотою від 30 серпня 1650 року?
Збирати пожертви на території Росії.

* А що він дозволив  31 грудня 1659 року?
Володіти вотчинами.

* На що вплинуло підвищення освіти і боротьба з унією?
На підвищення морального рівня ієрархів та оживлення чернечого життя.

* Чим відрізнялись православні монастирі від уніатських?
Багаточисельністю.

* Хто доклав чимало зусиль до розвитку чернецтва, освіти і братств?
Преподобний Іов Залізо, преп.. Іов і Феодосій Скитські, митрополит Ісайя, єпископ Луцький Ісаакій, Єлисей Плевенецький, Леонтій Карпович.

* Хто були найвидатнішими проповідниками середини та другої половини 17-го століття?
Архієпископ Лазар Баранович, Іоанікій Голятоський, Іосаф Краковський, та Антоній Радиввиловський.

* Чого вони були прибічниками?
Возз’єднання України з Росією.

* Чиї проповіді були особливо відомі в Москві та інших містах?
Іоанникія Голятовського.

* На що сподівалися у Москві, після державного возз’єднання?
Що скоро з’єднаються обидві розділені половини Руської Церкви..

* Який титул носив Патріарх Никон?
Великої і Малої та Білої Русі.

* Що сталось в Київській митрополії, у питанні про свою підлеглість Москві?
Утворилось дві партії.

* Хто прагнув до церковної єдності?
Біле духовенство і народ.

* Хто схилявсь до шляхетськох Польщі?
Вище духовенство і козацька старшина.

* Що їм було вигідніше?
Номінально залежати від Константинополя, чим за майбутню дійсну залежність від Московського Патріарха.

* Хто довго не виявлял покори цареві і Московському Патріархові?
Спадкоємець Петра Могили, митрополит Київський Сильвестр Коссов.

* Від чого рішуче відмовився спадкоємець Сильвестра (з 1657 р.) Діонісій Балабан?
Прийняти посвячення у Москві.

* Куди він перейшов разом з гетьманом І. Виговським?
У польське підданство.

* Що одержала Росія по договору “вічного миру”, з Польщею?
Лівобережну Україну та Київ.

* Що зобов’язалися поляки, в інших областях?
Дати православним свободу віри й повернути єпархії: Луцьку, Львівську, Перемишльську і Могилівську.

* Хто відмовися їхати в Москву на поставленняв митрополита Київського?
Архієпископ Лазар Баранович.

* Кого послали, за ухвалою Київського Собору 1686 року?
Єпископа Луцького Гедеона Четверинського.

* На що погодився, після соборного розгляду з іншими патріархами, Константинопольський Патріарх Діонісій у 1687 році?
Визнати залежність Київської митрополії від Московського Патріарха.

* Що відзначалося у грамоті, до Московького Патріарха Іоакима?
“Да отныне сия митрополия Киевская да будет подлежащи к святому патриаршескому престолу, яко егда прилучится нужда поставления хотящему бытии в епархии той, да поставляется от патриаршествующего по времени в богохранимом великом граде Москве, его аще изберут повинующиеся той епархии Киевской боголюбивые епископы, честнейшие архимандриты, преподобные игумены, честных и святых монастырей, благочестивыя и святыя и преподобные иеромонахи, преподобные монахи и прочия начальники и начальствующии по содержанию обычая места того”.

* Про що повідомляв цар у грамоті на ім’я гетьмана Івана Самойловича?
Київському митрополиту “все обыкновения прежние без применения вольно содержати повелеваем и утверждаем, и в том бытии им на нашу государеву милость во всем надежным”.

“Православний вісник”, 1990, № 8.