* Що потрібно робити, за словами святого Кирила Ерусалимського, коли знаєш ознаки антихриста?
Всім сповіщати щедро.
* Що означають “врата пекла”?
Генеральний штаб пекельних сил, найважливіше зібрання їх, присвячене розробці плану генеральної битви з Церквою.

* Як зветься, в Святому Письмі, пекельний план боротьби з Церквою?
“таємницею беззаконня” (2 Сол. 2, 7).

* Чим він завершиться?
Появою Антихриста (2 Сол. 2, 8).

* Коли зможе прийти Антихрист?
В результаті всесвітньої Апостасії, тобто відступу народів від Бога і від шляхів
Божих, коли благодать Божа відступить від людей.

* Як про це написано в книзі Даниїла?
“Коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах” (8, 23).

* Що зосередиться в особі Антихриста?
Все зло в усій повноті й силі, яке тільки зможе сприйняти й витримати природа людини.

* Що знадобилось до того, щоб одержати найчистіший й найдосконаліший Плод на древі людському, в особі Пресвятої Діви?
Тисячолітній розвиток й удосконалення доброго людського сімені.

* Що потрібно для одержання найгіршого плоду, здатного вмістити в себе всю злість сатанинську?
Зусилля цілого роду поколінь людських стосовно найбільшого розбещення та осквернення природи людської на грунті шаленої ненависті до Христа та боротьби проти Його Церкви.

* Хто діятиме в особі Антихриста?
Диявол.

* Як про це написав св.. Іоанн Дамаскін?
“Бог передбачуючи майбутнє розбещення його (Антихриста) волі, попустить дияволу оселитися в ньому” (Точное изложение православной веры, кН. 4, гл. 26).

* Що пише про це блаженний Феодорит?
“До пришестя Христового явится у світ вдягнений у людське єство ворог людей і супротивник Божий, демон, викрадач Божого імені” (Краткое изложение  Божественных догматов, гл 23, – Христианское чтение, 1844, ; 4, с. 355).

* Як звуть Антихриста Лактанцій, Гезихый Єрусалимський, та блаж. Іэронім?
Сином сатани.

* Як говорить про його народження св. Єфрем Сирин?
“Від скверної діви справді народжується його (диявола) знаряддя”.

* А св, Іоанн Дамаскін?
“Народиться людина (Антихритс) від блудодіяння.

* З якого роду буде Антихрист?
Іудейського, з коліна Данового.

* Як про це читаємо у синаксарі, належному в неділю м’ясопустну?
“Прийде Антихрист і народиться, як глаголит Св. Іполит Римський, від жони скверни й дивиці мнимої, от єврей же сущі, від племені Данового” (Тріодь Постна).

* Якими рисами зображається доля потомства Дана, в пророцтві патріарха Якова про кожного з синів своїх?
Такими рисами, які можуть бути віднесені тільки до Антихриста: “Нехай Дан
буде вужем при дорозі, змією отруйною при шляху” (Бут. 49, 17).

* А в пророцтві Єремії?
“Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю повно її” (Єр. 8, 16).

* Де абсолютно виключене коліно Данове?
В пророцтві Апокаліпсиса, де перераховуються залишки від усіх колін ізраілевих, що їх зазначає Ангел для спасіння (Одкр. 7, 4-8).

* Чим, за вченням святих отців, диявол, поставляючи Антихриста,
намагатиметься наділити його пришестя?
Всіма ознаками пришестя Сина Божого на землю.

* Яка будуе, по своїй суті, деяка схожість у Антихриста з Христом?
Тільки зовнішньою і облудною.

* Яким буде все життя і всі діла Антихриста?
Жорстоким іганьблячим повстанням протии Христа і Його Церкви.

* В чому виявиться ця неправдива зовнішня подібність Христу?
В самому народженні Антихриста.

Яка діва народить Антихриста?
Сповнена всяких пороків і сатанинської скверни.

* До яких років життя Антихрист буде невідомим?
До тридцати.

* Чим почне Антихрист своє всезгубне служіння?
Спокушанням людей своїм неправедним ученням і великим зганьбленням неправдивих чудес своїх.

* Ким являтиме себе Антихрист?
Іудейським удаваним месією, всесвітнім монархом – у своїй урочистій церемонії вступить до Єрусалиму і сидіння в храмі Єрусалимському, який має
бути відновлений на той час.

* Щ обуло вирішено входом Господа до Єрусалиму?
Доля народу ізраїльського.

* Чия доля вирішиться в день вступу до Єрусалима неправедного месії – Антихриста?
Сучасного йому людства.

* Які, в ті часи, будуть блаженні?
Ті, що зможуть в Антихристі побачити служителя сатани й неминучу з ним загибель усього людства, яке його визнало.

* Яку владу зосередить, в своїх руках, Антихриста?
Як учитель всього людства, як монарх всесвітньої монархії і як верховний первосвященник усіх релігій, вимагаючи собі поклоніння як Богу.

* В яких умовах він почне своє служіння?
В умовах світової війни, коли народи, переживаючи всі жахи її, не бачитимуть жодного виходу з лиховісного тупика.

* Що він запропонує?
Проект найбільш вдалого, з погляду політичноїй соціальної мудрості, вирішення світової кризи – у встановленні одинакового політичногой соціального ладу в усьому світі.

* Що людство визнає?
Його вченість та геніальність.

* А що не побачить в цьому проекті?
Підступної для себе пастки, що заманює його в найбезвіхідніше і найнещадніше рабство.

* Що робитимуть лукаві духи?
“Збуджуватимуть в людях спільну піднесену думку про Антихриста, спільне захоплення і непереборний потяг до нього” (Св. Єфрем Сірин, слово 16-е).

* Як поведе себе, на початку своєї діяльності Антихрист?
Не вживатиме жодного насилля і намагатиметься завоювати довір?я та прихильність до себе людей неправдою і своєю лицемірною показною личиною чесноти.

* Як про це говорить св. Єфрем Сирин?
“Він прийде в такому образі, щоб привабити всіх: прийде смирений,
лагідний ненависник (як сам скаже про себе) неправди, заперечуючи ідолів,
віддаючи перевагу благочестю, добрий з любов’ю до нужденних, великою
мірою благовидний, сталої вдачі, до всіх ласкавий, поважаючи особливо народ іудейський, бо іудеї чекатимуть його пришестя. Вживе заходів усім
догодити, щоб невдовзі полюбив його народ, не братиме дарів, не говоритиме гнівно, не показуючи похмурого виду, а благочинною зовнішністю спокушуватиме світ, доки не воцариться”.

* До чого дійде лицемірство Антихриста?
До того, що він навіть стосовно християн не тільки не покаже себе супротивником їхнім, алев иступить навіть з готовністю свого заступництва їм.

* Кого він, у своїй зовнішній показній стороні життя, намагатиметься наслідувати?
Христа.

* Які хрстияни визнають  його Христом?
Ті, які керуються не духовним розумом Церкви, а плотскою мудростю.

* Як сказав про приход Антихриста преподобний Зосима Соловецький?
“Коли почуєте, що прийшов на землю чи явився на землі Христос, то знайте, що це Антихрист”.

* Чим буде супроводжуватись його явлення?
“… з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими” (2 Сол. 2, 9).

* Що йому вдасться?
Закінчити влаштування єврейської держави та приступити до здійснення тисячелітньої мрії іудейської – відновлення храму Соломонового.

* Хто виступить протии Антихриста?
Не зазнавши смерті пророкі – Єнох та Ілля.

* Для чого їх Господь пошлее до Єрусалиму?
Щоб у ці останні земні строки дати людям останнє й чудеснее попередження протии облуди, що охоплює їх.

* Як про це написано в Апокаліпсисі?
“І дам  дврм свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів (що становить три з половиною роки), одягнені у вретище. Це дві маслини і два світильники, що стоять перед Богом землі. І якщо хто схоче їм неправду спричинити, то вогонь вийде з уст їхніх і поглине ворогів їхніх; і якщо хто схоче скривдити їх, тому належить бути вбитому. Вони мають владу
зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і вражувати землю всякими недугами, коли тільки схочуть. І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить із безодні,, битиметься з нами, і переможе їх, і вб’є їх”
( 11, 3-7).

* Як про це написано у книзі пророка Малахії?
“Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перш ніж день Господній настане, великий і страшний” )4, 5).

* Що говориться у синаксарі, читаному в неділю м’ясопустну?
“За сім років до того, як говорить Даниїл, прийдуть Єнох та Ілля, які проповідуватимуть людям не приймати його (Антихриста); він же, схопивши їх, замучить, також і глави їхні відсіче” (Тріодь Постна).

* Що скажуть люди про Антихриста?
“… чи знайдеться ще людина така добра і правдива”.

* Який народ проголосить його своїм царем?
Іудейський.

* В яких числах буде зашифроване ім’ звіра?
666. (Одкр. 13, 17-18).

* Які ідуть, під цим числом, загальні назви?
Поганий керівник, давній заздрісник, істинно шкідливий, неправедний, ангнець…

* А власні?
Лампетіс, Титан, Венедикт…

* Як зображає Слово Боже сам прихід до сітової влади Антихриста?
На тілі спустошеного і розореного війною світу “встане десять царів” (Дан, 7, 24). Сім з них матимуть “одні думки” з Антихристом; вони йому “і передадуть силу і владу свою”. Інші ж три царі відстоюватимуть свою незалежність –
Антихристові доведеться підкорити їх тільки воєнною силою (Дан. 7, 8, 20, 24).

* Хто ці три царі, по тлумаченню св. Іоанна Златоустаго?
Єгипетський, лівійський, та ефіопський (абіссінський).

* Де написано, що Антихрист одержить свою владу й свою силу від сатани?
Одкр. 13, 2.

* Яке припущення висловивВолодимир Соловйов у своїй останній праці “Три розмови”?
Антихрист, досягнувши влади, збере Вселенський Собор з прадставників усіх релігій.

* Де він буде?
В Єрусалимі.

* Що на ньому буде запропоновано?
Всім об’єднатись в одне стадо під єдиним пастирем.

* На кого він зверне головну увагу?
На християн всіх сповідань.

* Що запропонує їм?
Всіляке заступництво.

* В чому буде головна причина того, що він захопить владу над людьми?
Відсутність у них духовного розуму, цільковитої їхньої заглибленості у
плотський стан.

* На основі чого може набуватисяй розвиватися духовний розум?
Правильного духовного життя.

* Де воно є?
В Православній Церкві.

* Хто зможе розпізнати всі заміри й підступи Антихриста?
Православні християни, які житимуть духовним життям.

* Які зробляться жертвами спокушання Антихриста?
Єретики і лжевіри, у яких чи зовсім відсутнє духовне життя, чи практикується , але в неправильних чи спотворених формах.

* Чого вимагатиме  Антихрист?
Поклоніння собі як Богу.

* Як він зображається у Святому Письмі?
Як такий, котрий “звеличується над усім, що зветься Богом або святинею” (2 Сол. 2, 4), як такий, котрий 2говорить згорда і богохульно”, як такий котрий ганьбить Бога і “оселю Його і тих, що живуть на небі” (Одкр. 13, 5-6).

* Який віддасть наказ Антихрист, коли “у храмі Божому сяде… як Бог, видаючи себе за Бога” (2 Сол. 2, 4)?
Щоб у всіх храмах християнських і нехристиянських були встановлені його зображення (статуї або ікони) і щоб усі люди вклонялися їм, як йому самому, як зображенням Бога.

* Що почнеться?
Служіння антихристові як Богу.
* Що настане, по словам Святого Письма?
“Мерзота запустіння”.

* Як про це написано у пророка Даниїла?
“У половині седмиці (після трьох з половиною років другого періоду і на початку третього періоду, що має тривати три з половиною роки діяльності антихриста) припинеться жертва і приношення, і на крилі святилища постане мерзота запустіння” (9, 27).
“І надана буде їм частина війська, яке опоганить святилище могутності і припинить щоденну жертву і поставить мерзоту запустіння” (Дан. 11, 31).
“…Від часу припинення щоденної жертви і настання мерзоти запустіння мине тисяча двісті дев’яносто днів” (Дан. 12, 11-12).

* Хто, в Старому Заповіті, був найяскравішим прообразом антихриста?
Антіох Єпіфан 4-й, цар Сірійський – 176 рік до Різдва Христового.

* Де розповідається про його жахливе царювання та жорстокі гоніння на віру?
В книгах Маккавейських.

* Хто описав зруйнування Єрусалима і Єрусалимського храму?
Іудейський історик Йосиф Флавій.

* ЩО, по його словах, зробили римляни?
“Зруйнували Єрусалим і внесли свої корогви до святилища і поставили їх протии Східних воріт; принесли перед корогвами урочисті жертви (язичеські)
й гучними  вигуками проголосили Тита самодержцем”.

* Що має на увазі руйнування Єрусалима в 70 році до Р. Х.?
Спустошення всіх храмів на землі й опоганення Нового Сіона – Церкви Христової. Це буде перед кінцем світу – за антихриста.

“Православний вісник”, 1991, № 8.

* У якому році Собор руських архіпастирів у Москві обрав митрополитом Всеросійським святителя Іону?
У 1448-му.

* Що сталося за життя митрополита Іони?
Поділ Руської Церкви на дві митрополії – Московську і Київську.

* Чого не похитнув цей поділ?
Їхньої духовної єдності.

* В яких документах вона називалася Руською церквою?
В грамотах московських, польських і литовських правителів, і в канцелярії
Константинопольського Патріарха.

* Чиєму впливові була недоступна Московська митрополія?
Римському впливові.

* Що робилося в митрополії Київській?
У 1569 році проголошено об’єднання Лаври з Польщею. Люблінська унія
юридично узаконила панування польської шляхти і католицтва у
Південно-Західній Русі. Разом їз соціальним гнітом народ швидко відчув на собі і гніт релігійний.

* Для чого польський уряд прагнув викоренити в Польщі Православ’я?
Щоб злити Русь з Польщею.

* Яку ідею плекав польський король Стефан Баторій?
Хрестового походу проти турків.

* Що при цьому вважалося?
Те, що для успіху справи необхідно привернути Москву; зробити її підлеглою Папі.

* Що робило союз для Римської Церкви ненадійним?
Не бажання царя Івана Грозного слухати про унію з католиками.

* Що думали зробити Стефан Баторій і Антоній Поссевін, щоб окатоличити Москву?
Нав’язати їй царя-католика.

* До якого висновку прийшли у Римі, після знайомства з дійсним станом справ?
Що Руська Православна Церква є цілісним організмом і ніколи вона не погодиться коритися владі папи.

* Від чого в Римі не відмовились?
Від наміру покорити собі Русь.

* Що , для цього, було умовою?
Повного панування католицизму в Польщі.

* Коли це набуло особливої актуальності?
Після того, як у 1589 р. Руська Православна Церква була зведена на ступінь патріархату.

* Яке право, в цей час, широко використовували польські королі?
“Подавання духовних хлібів”, тобто архієрейських кафедр, монастирів, інколи навіть храмів.

* До чого це привело ієрархію Православної Церкви в Польсько-Литовській державі?
До значного морального розкладу.

* Що втратили єпископи, в очах своєї пастви?
Належну повагу і значення.

* Чим вони залишалися, будучи духовними тільки за ім’ям та одягом, в своїй діяльності?
Світськими панами, поміж яких вони й обиралися королем, жили й діяли, як пани.

* Кого тривожило таке положення Православної Церкви в Польщі?
Константинопольську і Руську Церкви.

* Яке стояло питання?
Про долю Православ’я не лише в Польсько-Литовській державі, а й в усій
Східній Європі.

* Що в цьому переконувало?
Виступи єзуїта Антонія Поссевіна.

* Що, у зв’язку з цим, робить Константинопольський Патріарх Ієремія 2-й?
Прибуває на Русь і 26 січня 1589 р. поставляє Московського митрополита Іова в сан патріарха.

* Що зробив Патріарх Ієремія 2-й в липні 1589р. у Вільнюсі?
Скликав собор і позбавив влади митрополита Онісіфора за двоєженство.

* Кого підтримав, у Польщі, Патріарх?
Православні братства, які мужньо взяли на себе захист Православ’я.

* Чо?му сприяла діяльність братств?
Зміцненню зв’язків руського, українського і білоруського народів.

* Що вбачали єпископи в цих братствах?
Джерело обмежень і єдиновладдя.

* До чого вони почали схилятися?
До думки про унію з Католицькою Церквою.

* Чому феодали Речі Посполитої теж були прихильники церковної унії?
Бо вона укріпляла їхнє панування і послаблювало симпатії православного населення до єдиновірної Руської держави.

* Де, і коли бцла проголошена унія?
В Бресті 6-10 вересня 1596 році.

* На що перетворилося православ’я в Польско-Литовській державі.
На “зневажену хлопську схизму”.

* Чому?
Бо сповідувалося воно переважно нижчими прошарками населення і
підлягало переслідуванню.

* Чиї твори широко використовувалися у боротьбі проти католицької пропаганди?
Преподобного Максима Грека.

* Який його твір був виданий в Острозі?
“Про хресне знамення”.
* Яка велика полемічна праця Захарії Копистенського є яскравим свідченням східнослав’янської єдності?
“Палінодія”.

* Як пронеї говорив Іван Франко?
“… сумою і вінцем усієї південноруської анти уніатської полеміки”.

* Що тут З. Копистенський вперше чітко  і повно розкриває?
Дружбу і спільність східно-слов’янських народів, відстоює єдність усіх трьох народів-братів, яке склалося історично.

* Чо?му від нав, уперше, коротку характеристику?
Суспільної та літературної діяльності російського письменника 14 ст. старця
Артемія, який брав активну участь у боротьбі проти римсько-католицької
пропаганди.

* Скільки було видано у Львові, протягом 17-го ст., примірників слов’янських букварів?
35 тисяч.

* Що було відіслано у 1681 році з Києва до Москви?
Сто примірників часословів, псалтирів  та абеток.

* Яку книгу у 1681 році послав на Україну цар Федор Олексійович в подарунок митрополитові Варлааму Ясинському, видану у Москві?
Симеона Полоцького “Обід душевний”.

* Що містять в собі майже всі листи і “чолобитні” митрополита Київського Іова на ім’я Московького уряду.
* Прохання про допомогу Україні та Білорусії у боротьбі проти польсько-шляхетського гноблення та про воз’єднання України з Росією.

* Хто був продовжувачем справи митрополита Іова?
Митрополит Ісайя.

* Що він виявляв, в своїй чолобитній, царю Михайлові?
Визнати владу московського царя.

* Що він писав Московьскому Патріарху Філарету 4 грудня 1622 року?
“Звідусіль гоніння, звідусіль злидні, звідусіль біда, не маємо звідки допомоги ждати. Цього ради спробував послати до православного вашого царя, про милосердя просячи…”
* Про що сповіщали царські воєводи в Путивлі?
Що на кордоні зібралося багато ченців, готові перейти у підданство Росії.

* Коли було об’єднання України з Росією?
У 1654 році.

* Хто виступив, одним з перших, “насаджувачів” шкільного навчання в Москві?
Єпифаній Славинецький.

* Хто мав великий вплив на розвиток проповідництва в Руській державі?
Симеон Полоцький.

* Ким став Єпифаній Славинецький у Москві, з 1658 року?
Ректором греко-латинської школи при Чудовому монастирі.

* Чим він вирізнявся?
Різнобічним знанням мов.

* Хто був автором “Букваря”?
Каріон Істомін.

* Що теоретично обґрунтували викладачі Києво-Могилянської колегії?
Необхідність возз’єднання Україні з Росією.

* Чо?му сприяли своєю діяльністю?
Цьому політичному союзові.

* Чим стала освіта?
Тією областю, де найширше розгорнулося російсько-українське співробітництво.

* Яка була потреба в російському суспільстві, в другій половині 17-го ст..?
В досвідчених організаторах освіти (а вони вже були в Україні) і сприятливих
можливостях розвитку їхніх здібностей.

* Якій твір, написаний у 17-му столітті, видавався, до середини 19-го ст.
понад 20 раз?
“Синопсис”.

* Що це була за книжка?
Перший підручник історії.

* Який твір, написаний М. Ломоносовим, вийшов в 1766 році?
Древняя российская история”.

* Що дозволив  цар Олексій, Кийвському братству, грамотою від 30 серпня 1650 року?
Збирати пожертви на території Росії.

* А що він дозволив  31 грудня 1659 року?
Володіти вотчинами.

* На що вплинуло підвищення освіти і боротьба з унією?
На підвищення морального рівня ієрархів та оживлення чернечого життя.

* Чим відрізнялись православні монастирі від уніатських?
Багаточисельністю.

* Хто доклав чимало зусиль до розвитку чернецтва, освіти і братств?
Преподобний Іов Залізо, преп.. Іов і Феодосій Скитські, митрополит Ісайя, єпископ Луцький Ісаакій, Єлисей Плевенецький, Леонтій Карпович.

* Хто були найвидатнішими проповідниками середини та другої половини 17-го століття?
Архієпископ Лазар Баранович, Іоанікій Голятоський, Іосаф Краковський, та Антоній Радиввиловський.

* Чого вони були прибічниками?
Возз’єднання України з Росією.

* Чиї проповіді були особливо відомі в Москві та інших містах?
Іоанникія Голятовського.

* На що сподівалися у Москві, після державного возз’єднання?
Що скоро з’єднаються обидві розділені половини Руської Церкви..

* Який титул носив Патріарх Никон?
Великої і Малої та Білої Русі.

* Що сталось в Київській митрополії, у питанні про свою підлеглість Москві?
Утворилось дві партії.

* Хто прагнув до церковної єдності?
Біле духовенство і народ.

* Хто схилявсь до шляхетськох Польщі?
Вище духовенство і козацька старшина.

* Що їм було вигідніше?
Номінально залежати від Константинополя, чим за майбутню дійсну залежність від Московського Патріарха.

* Хто довго не виявлял покори цареві і Московському Патріархові?
Спадкоємець Петра Могили, митрополит Київський Сильвестр Коссов.

* Від чого рішуче відмовився спадкоємець Сильвестра (з 1657 р.) Діонісій Балабан?
Прийняти посвячення у Москві.

* Куди він перейшов разом з гетьманом І. Виговським?
У польське підданство.

* Що одержала Росія по договору “вічного миру”, з Польщею?
Лівобережну Україну та Київ.

* Що зобов’язалися поляки, в інших областях?
Дати православним свободу віри й повернути єпархії: Луцьку, Львівську, Перемишльську і Могилівську.

* Хто відмовися їхати в Москву на поставленняв митрополита Київського?
Архієпископ Лазар Баранович.

* Кого послали, за ухвалою Київського Собору 1686 року?
Єпископа Луцького Гедеона Четверинського.

* На що погодився, після соборного розгляду з іншими патріархами, Константинопольський Патріарх Діонісій у 1687 році?
Визнати залежність Київської митрополії від Московського Патріарха.

* Що відзначалося у грамоті, до Московького Патріарха Іоакима?
“Да отныне сия митрополия Киевская да будет подлежащи к святому патриаршескому престолу, яко егда прилучится нужда поставления хотящему бытии в епархии той, да поставляется от патриаршествующего по времени в богохранимом великом граде Москве, его аще изберут повинующиеся той епархии Киевской боголюбивые епископы, честнейшие архимандриты, преподобные игумены, честных и святых монастырей, благочестивыя и святыя и преподобные иеромонахи, преподобные монахи и прочия начальники и начальствующии по содержанию обычая места того”.

* Про що повідомляв цар у грамоті на ім’я гетьмана Івана Самойловича?
Київському митрополиту “все обыкновения прежние без применения вольно содержати повелеваем и утверждаем, и в том бытии им на нашу государеву милость во всем надежным”.

“Православний вісник”, 1990, № 8.

* Коли, і за яких обставин була прославлена ікона Божої Матері “Знамення”?
В 1170, коли місту Новгороду, за молитвами його мешканців перед святим образом, була дарована перемога в битві з суздальцями.
* Чим ця ікона уславилася в 1566 році?
Тим, що, за щирими молитвами перед нею, в Новгороді було зупинено
велику пожежу.
* Що сталось в 1611 році?
Шведи, намагаючись захопити та пограбувати Новгород, були силою Божою
не допущені в храм Знамення, а пізніше зовсім вигнані з міста.

* Як була прославлена Владимирська ікона Божої Матері?
1173 року, після вбивства святого князя Андрія, в місті Боголюбові виникли
сильні хвилювання і заворушення. Прибулий з Вишгорода священик Николай у повному облаченні пройшов зі святою Владимирською іконою вулицями міста, і жорстоке братовбивство припинилося.

* Що вирішив великий князь Василій Дмитрович, коли у 1395 році, до Москви
наблизився завойовник Тамерлан?
Перенести з Владимира в Москву чудотворну Владимирську ікону.

* Що побачив Тамерлан уві сні?
Сонми небесних Сил, яких супроводжували святителі в сяючих ризах, і надзвичайну Жінку в сліпучому сяйві слави.

* І, що сталося?
Тамерлан залишив кордони Руської землі.

* Яке видіння побачив татарський хан Махмет- Гирей у 1521 році, коли з своїми полчищами наближавсь до Москви?
Божої Матері в оточені численного війська, яке погрожувало йому лютою карою. Ворог відступив, не заподіявши місту ніякої шкоди.

* Якого, перед цим, одна благочестива сліпа черниця, сподобилась видіння?
Із Спаських воріт Кремля виходили московські святителі, покидаючи місто і виносили з собою Владимирську ікону Божої Матері – головну святиню
Москви – на знак кари Божої за гріхи її мешканців. Біля Спаських воріт святителів зустріли преподобні Сергій Радонезський та Варлаам Хутинський, які слізно просили їх не залишати Москви. Тоді вони всі піднесли полум’яну молитву Господу за прощення гріхів народу і за визволення Москви від ворогів. Після цієї молитви святителі повернулися до Кремля і внесли туди Владимирську святу ікону.

* З якою іконою Божої Матері, близько 1260 року, виступив костромський князь Василій Квашня, проти татар?
Федорівською.

* Як повелись вороги?
Налякані надзвичайним сяйвом, яке виходило від ікони, розбіглися.

* Від чого одержала ікона Божої Матері найменування “Донська”?
Від перемоги з військами хана Батия на березі Дону.

* Як була задіяна ця ікона?
Її носили, в день Куликовської битви в 1380 році, на древку, як хоругву, для підйому морально-патріотичного духу руських військ перед битвою.

* Де великий князь Димитрій Іванович поставив цей образ?
У Московському Успенському  соборі в Кремлі.

* Що звелів зробити цар Федір Іоаннович, коли у 1591 році величезні полчища татар підступили до Москви?
Здійснити з Донскою та іншими чудотворними ікрнами хресний хід довкола Москви.

* Що сталось з ворогами?
Залишивши свій стан, утекли.

* В пам’ять чого, у 1612 році, був установлений особливий празник Богородиці на честь Її Казанської чудотворної ікони?
Визволення Москви від іноземного панування за так званого Смутного часу.

* Чиї війська були тоді в Москві?
Польські.

* А в Новгороді?
Шведські.

* Звідки привезли ікону Пресвятої Богородиці, і кому передали?
З Казані і, передали військам князя Пожарського.

* Яке видіння побачив, прибулий до Москви з Греції, архієпископ Арсеній?
Опівночі його келію наповнило надзвичайне світло, і він побачив преподобного Сергія Радонезького, який промовив: “Арсенію, ваші і наші молитви почуті. Заступництвом Богоматері суд Божий про Вітчизну перекладено на милість. Завтра Русь спасеться”.

* І, що сталось?
Натхнені цією звісткою, руські воїни заволоділи Кремлем, а іноземні завойовники почали залишати простори Русі.

* Яка історія появи ікони Божої Матері “Почаївської”?
В 1559 році подорожував по наших землях грецький митрополит Неофіт. Побожна вдова земського луцького судді Анна Гойська сердечно приймала в себе православного митрополита. Щоб віддячити Гойській за її гостинність, митрополит Неофіт поблагословив її образом Божої Матері і залишив цю ікону їй на спомин. У 1597 році цей святий образ був перенесений з ОРлі на Почаївську гору.

* У якому році Божа Мати захистила Почаївській монастир від турок?
1675-му.

* Як про це говориться у старовинній думі?
Преподобний Іов Залізо з’явився в молитві перед Богородицею над монастирською церквою Святої Трійці. Вражені цим чудесним з’явленням
турки зняли облогу і почали тікати.

* Яке місто, на початку 17-го століття, за ухвалами мирної угоди зі шведами, залишилося Росії, і як називається ікона Божої Матері, котра назавжди зосталася великою святинею Руської Православної Церкви?
Місто Тіхвін, і Тіхвінська ікона Божої Матері.

* Що виголошується в кондаці, цій іконі?
“Радуйся, Діво, міра спасеніє”.

* Якою ікону православне духовенство благословляло руських воїнів,
напередодні Бородінської битви?
Смоленською.

* Що зробив полководець Михайло Кутузов?
Став на коліна перед цією святинею.

* Що наблизило День Перемоги у війні 1941-1945 років?
Безліч молитов, що було принесено перед святими іконами Богоматері.

* В день якого празника особливо відчутно проявляється молитовний настрій віруючих, їх прихильність до пресвятої Богородиці?
Покрова.

* Про що благаємо Пречисту Діву Марію, в молитві, яку читаємо після літургії?
Про дарування нам мирного і благословенного життя: “Випроси у Бога, Сина Твоєго , пастирям нашим ревність і бдіння о душах, градоправителям мудрість і силу, суддям правду і нелицеприятіє, наставникам розум і сиренномудріє, супругам любов і згоду, чадам послушаніє”.

“Православний вісник”, 1989, № 10.

* Что показывает Дух Святой Своим сошествием на Апостолов в видении огненных языках и дарования им ведения иных языков? То, что Святая Церковь, исполненная тем же Духом, долженствовала говорить языками всех народов.

* Кто потерял общность языка?
Те, которые, вопреки Богу, усиливались построить башню (Быт. 11, 8).

* В которых все языки приведены в соединение?
В тех, которые смиренно боялись Бога.

* Почему Дух Святой явился в огне?
Потому, что Бог есть безтелесный, неизреченный и невидимый Огнь.

* Как об этом свидетельствует апостол Павел?
“Бог наш Огнь поядаяй есть” (Евр. 12, 29).

* Что Он поядает?
Ржавчину греха.

* Что происходит, когда дыхание Святого Духа воспламеняет плотские сердца?
Оставляются похоти настоящего века и, воспламеняется любовь к Богу.

* Почему Дух Святой явился в виде языков?
Потому, что всех, кого наполняет, Он соделывает вместе и говорящими.

* Кто имеет огненные языки?
Учители веры.

* Что они делают, проповедуя о любви к Богу?
Воспламеняют сердца слушающих.

* Когда слово учащего – праздно?
Если оно не может воспламенить любви.

* Что говорили Эммауские путники, когда узнали Спасителя и Он стал им невидим?
“Не сердце ли наю горя бе в наю, егда глаголаша нама на пути и егда сказоваше нама писания?” (Лк. 24, 32).

* Что происходит от слышанного слова?
Воспламеняется дух, исчезает хлад бесчувственности, и душа, стремясь к горним желаниям, становится чуждой похотей земных.

* Как не слушают избранные Божии, заповедей Небесных?
С холодным сердцем.

* А как?
Пламенеют к ним огнем внутренней любви и ревности по правде.

* Для чего Дух Святой являлся и в идее голубя, и в огне?
Поскольку всех, исполненных Им, Он соделывает простыми и пламенными – простыми по чистоте, пламенными по ревностному подражанию.

* Что Богу не может быть благоугодно?
Ни простота без ревности, ни ревность без простоты.

* Как об этом говорит Сама Истина?
“Будите убо мудри яко змия, и цели (просты) яко голубие” (Мф. 10, 16).

* Почему Дух Святой на Самого Искупителя нашего, низшел в виде голубя?
Соделавшись Человеком ради человеков, Он явил Себя кротким для человеков. Он не хотел поражвть грешников, но хотел собрать их. Он прежде
хотел исправлять кротостию, чтобы иметь тех, кого помле можно было бы спасти на Суде.

* Для чего над Апостолами Дух Святой долженствовал явиться во огне?
Дабы те, которые были простыми людьми, а потому и грешниками, воспламеняли духом других рабов против их самих и сами в себе покаянием очищали те грехи, которые Бог терпел по снисхождению.

* Без чего не могли быть и самые приверженные к Небесному Учителю?
Без греха.

* Как об этом сказал апостол Иоанн?
“Аще речем, яко греха не имамы, себе прельщаем, и истины несть в нас” (1 Ин. 1, 8).

* Для чего Дух Святой во огне снисшел на человеков, и в виде голубя явился над Господом?
Для того, чтобы мы в ревности к правде тщательно наблюдали за грехами своими, терпимыми по снисхождению и милости, и всегда попаляли оные пламенем покаяния.

* Как написано о Боге Духе Святом?
“Овому бо Духом дается слово премудрости, иному же слово разума, о томже Дусе; другому же вера, темже Духом; иному же дарования исцелений, о томже Дусе; другому же действия сил, иному же пророчество, другому же разсуждения Духовом, иному же роди языков, другому же сказания языков. Вся же сия действует един и тойжде Дух, разделяя властию коемуждо якоже хощет (1 Кор. 12, 8-11). “Духом уст Его вся сила их” (Пс. 32, 6).

* Что укрепило Апостолов?
Могущество Святого Духа.

* Когда Петр отрекся Спасителя на земле?
Тогда, когда разбойник исповедал Господа на кресте (Лк. 23, 41-42).

* Как ответил апостол Петр, старейшинам, получив благодать Святого Духа?
“Аще праведно есть пред Богом вас послушати паче, нежели Бога, судите. Не
можем бо мы, яже видехом и слышахом, не глаголати” (Деян. 4, 19-20).

* Чем удостоверяемся, что в святых обитает Бог?
Когда видим, что они производят чудесные дела.

* Чем есть сила Божества сама в себе?
Как бы солнце на небе.

* А сила Божества в людях?
Солнце на земле.

* И, что с этого выходит?
То, что на земле мы зрим Солнце Правды, Которого не можем видеть на небе.

* Для чего надо возлюбить ближнего, который возле нас?
Дабы быть в состоянии возлюбить и Того, Кто выше нас.

* Что есть на Небе?
Святое общество небесных граждан, там торжество несомненно, там покой безопасен, там – мир истинный, уже не прерываемый.

* Кем он даруется?
Господом Иисусом Христом, Который живет и царствует с Богом Отцом, вместе со Святым Духом, Сый Бог во веки веков. Аминь.

“ЖИП”, 1977, № 5.
3. Святитель Григорий Двоеслов (540-604) Беседа на День Святой Пятидесятницы

* Что показывает Дух Святой Своим сошествием на Апостолов в видении огненных языках и дарования им ве?дения иных языков?
То, что Святая Церковь, исполненная тем же Духом, долженствовала говорить языками всех народов.

* Кто потерял общность языка?
Те, которые, вопреки Богу, усиливались построить башню (Быт. 11, 8).

* В которых все языки приведены в соединение?
В тех, которые смиренно боялись Бога.

* Почему Дух Святой явился в огне?
Потому, что Бог есть безтелесный, неизреченный и невидимый Огнь.

* Как об этом свидетельствует апостол Павел?
“Бог наш Огнь поядаяй есть” (Евр. 12, 29).

* Что Он поядает?
Ржавчину греха.

* Что происходит, когда дыхание Святого Духа воспламеняет плотские сердца?
Оставляются похоти настоящего века и, воспламеняется любовь к Богу.

* Почему Дух Святой явился в виде языков?
Потому, что всех, кого наполняет, Он соделывает вместе и говорящими.

* Кто имеет огненные языки?
Учители веры.

* Что они делают, проповедуя о любви к Богу?
Воспламеняют сердца слушающих.

* Когда слово учащего – праздно?
Если оно не может воспламенить любви.

* Что говорили Эммауские путники, когда узнали Спасителя и Он стал им невидим?
“Не сердце ли наю горя бе в наю, егда глаголаша нама на пути и егда сказоваше нама писания?” (Лк. 24, 32).

* Что происходит от слышанного слова?
Воспламеняется дух, исчезает хлад бесчувственности, и душа, стремясь к горним желаниям, становится чуждой похотей земных.

* Как не слушают избранные Божии, заповедей Небесных?
С холодным сердцем.

* А как?
Пламенеют к ним огнем внутренней любви и ревности по правде.

* Для чего Дух Святой являлся и в идее голубя, и в огне?
Поскольку всех, исполненных Им, Он соделывает простыми и пламенными – простыми по чистоте, пламенными по ревностному подражанию.

* Что Богу не может быть благоугодно?
Ни простота без ревности, ни ревность без простоты.

* Как об этом говорит Сама Истина?
“Будите убо мудри яко змия, и цели (просты) яко голубие” (Мф. 10, 16).

* Почему Дух Святой на Самого Искупителя нашего, низшел в виде голубя?
Соделавшись Человеком ради человеков, Он явил Себя кротким для человеков. Он не хотел поражвть грешников, но хотел собрать их. Он прежде
хотел исправлять кротостию, чтобы иметь тех, кого помле можно было бы спасти на Суде.

* Для чего над Апостолами Дух Святой долженствовал явиться во огне?
Дабы те, которые были простыми людьми, а потому и грешниками, воспламеняли духом других рабов против их самих и сами в себе покаянием очищали те грехи, которые Бог терпел по снисхождению.

* Без чего не могли быть и самые приверженные к Небесному Учителю?
Без греха.

* Как об этом сказал апостол Иоанн?
“Аще речем, яко греха не имамы, себе прельщаем, и истины несть в нас” (1 Ин. 1, 8).

* Для чего Дух Святой во огне снисшел на человеков, и в виде голубя явился над Господом?
Для того, чтобы мы в ревности к правде тщательно наблюдали за грехами своими, терпимыми по снисхождению и милости, и всегда попаляли оные пламенем покаяния.

* Как написано о Боге Духе Святом?
“Овому бо Духом дается слово премудрости, иному же слово разума, о томже Дусе; другому же вера, темже Духом; иному же дарования исцелений, о томже Дусе; другому же действия сил, иному же пророчество, другому же разсуждения Духовом, иному же роди языков, другому же сказания языков. Вся же сия действует един и тойжде Дух, разделяя властию коемуждо якоже хощет (1 Кор. 12, 8-11). “Духом уст Его вся сила их” (Пс. 32, 6).

* Что укрепило Апостолов?
Могущество Святого Духа.

* Когда Петр отрекся Спасителя на земле?
Тогда, когда разбойник исповедал Господа на кресте (Лк. 23, 41-42).

* Как ответил апостол Петр, старейшинам, получив благодать Святого Духа?
“Аще праведно есть пред Богом вас послушати паче, нежели Бога, судите. Не
можем бо мы, яже видехом и слышахом, не глаголати” (Деян. 4, 19-20).

* Чем удостоверяемся, что в святых обитает Бог?
Когда видим, что они производят чудесные дела.

* Чем есть сила Божества сама в себе?
Как бы солнце на небе.

* А сила Божества в людях?
Солнце на земле.

* И, что с этого выходит?
То, что на земле мы зрим Солнце Правды, Которого не можем видеть на небе.

* Для чего надо возлюбить ближнего, который возле нас?
Дабы быть в состоянии возлюбить и Того, Кто выше нас.

* Что есть на Небе?
Святое общество небесных граждан, там торжество несомненно, там покой безопасен, там – мир истинный, уже не прерываемый.

* Кем он даруется?
Господом Иисусом Христом, Который живет и царствует с Богом Отцом, вместе со Святым Духом, Сый Бог во веки веков. Аминь.

“ЖИП”, 1977, № 5.

* Чем должна быть молитва у всякого верующего человека?
Постоянным и необходимым спутником.

* Что составляет она у священника-пастыря Церкви?
Самую основу его служения.

* Без чего немыслимо понятие о священстве?
Без молитвы.

* Как определяет священство “Катихизис митрополита Филарета”?
“Священство есть Таинство, в котором Дух Святой правильно избранного, через рукоположение святительское, поставляет совершать Таинства и пасти
стадо Христово”.

* Кто есть пастырь?
Вождь, путеводитель.

* Какое его назначение?
Привести людей надежным верным путем в Царство Божие.

* Сможет ли он это сделать своими силами?
Нет.

* Чья ему нужна помощь?
Бога.

* Какая его – главная обязанность?
Быть пастырем-молитвенником.

* Какое ему дано дерзновение?
Просить Господа о спасении не только своей души, но и душ своих духовных чад.

* От чего состоит его духовное состояние?
От того, как он будет молить Бога о их спасении.

* Для чего необходима молитва?
Чтобы получить благодать.

* Что верующие чутко определяют?
Искренно ли служит Богу их пастырь.

* Без чего молитва пастыря будет пустым звуком?
Без огня любви к Богу и ближнему.

* При каком условии его молитва близка к Богу?
Если он любит Господа всем сердцем, всей душой своей.

* Чем может пастырь понять горе, скорби и страдания своих духовных детей?
Любящим сердцем.

* Как любим истинной духовной любовью?
Только в Боге – по мере любви к Нему.

* Без чего немыслима такая любовь?
Без искренней молитвы.

* Чем есть молитва?
Путь к Богу, а вместе с тем и человеку.

* Как объясняет, этот путь, преподобный авва Дорофей?
Бог находится как бы в центре окружности, а люди из разных точек окружности идут по радиусам к Богу. И чем ближе они к центру – Богу, тем ближе и друг к другу.

* Когда, для пастыря, – дороже люди?
Чем ближе он к Господу.

* Что – главное в духовном единении пастыря с пасомыми?
Общая церковная молитва.

* Что проявляется за Божественной литургией?
Вся сила любви пастыря к Богу и людям.

* Что раскрывают молитвы, возносимые пастырем при совершении Евхаристии?
Нужды и скорби всего мира.

* Что созидается, у пастыря, молитвой к Богу?
Его проповедь. Молитва является для пастыря залогом успеха в сеянии Слова Божия.

* Что должен носить каждый пастырь в своем сердце?
Глубокое смирение, сознание своего недостоинства.

* Кем он есть?
Посредник великого чуда спасения человеческих душ благодатью Божией.

* Чем его душа должна быть исполнена?
Благоговейного страха пред силою Святого Духа, снисходящего к немощам человеческим.

* Что знает пастырь, по своему внутреннему опыту?
Всю силу греха, как трудно бывает человеку бороться с ним.

* К чему приводит пастырь, своей горячей молитвой, грешников?
К сердечному покаянию и исправлению.

* При каком условии пастырь может впасть в гордость?
Если не будет иметь духовной чистоты, кротости и смирения.

* Чем пастырь никогда не должен гордиться?
Своей мудростью, благочестием, умением долго и горячо молиться.

* К чему ведет путь гордости и самомнения?
К потере святого чувства любви.

* Что необходимо пастырю, чтобы всего себя посвятить вдохновенной молитве?
Обрести мир в самом себе, со своей совестью не иметь разлада и борьбы, чтобы его личная жизнь была примером высокого горения христианского духа к Богу, показать пример духовной чистоты, кротости, смирения и послушания, милосердия, мира, любви, незыблимой надежды на милосердие Божие.

* Как приобрести дар искренней молитвы?
Его надо воспитать в себе.

* К чему должен призывать пастырь Церкви всех верующих?
Искать и достигать мира, заповеданного Господом, – в своей личной жизни, в семейном укладе, в отношении ко всем своим ближним.

* Без чего нельзя представить пастыря?
Без молитвы.

* Чем, для него, есть молитва?
Основанием всей его деятельности на пути ко спасению.

“ЖМП”, 1978, № 6.

* О Ком не должен забывать получивший священный сан?
О Господе – Пастыреначальнике.

* Чем не должна стать его личная, семейная, общественная и церковная жизнь?
Хотя бы в малейшей мере, поруганием святейшего Имени Иисусаво.

* Какой она должна быть?
Святой и чистой.

* Каким должен быть человек, готовящийся стать священником?
Вести достойную жизнь и не только должен быть уважаемым среди христианского общества, но иметь доброе свидетельство от внешних, то есть даже и от всех знающих его неверующих или инаковерующих людей.

* Чему должен удовлетворять будущий пастырь?
Общим условиям нравственности.

* Что здесь разумеется?
Элементарная честность с самим собой и с людьми, неуклонное правдолюбие, верность данному слову, воздержанность в чувствах, простую житейскую мудрость, незлобивость и все черты доброго члена общества.

* Чего требует Господь от христианина, особенно от христианского пастыря?
Святости и совершенства.

* Что хранит в себе эта позитивная нравственность?
Свой дальнейший рост, свое творческое движение ввысь, самоотвержение, даже до смерти.

* Какие евангельские заповеди полагаются Святою Церковью в фундамент христианской морали, в основу нашей жизни на земле?
О смирении, отсутствии гордости, об алчбе и жажде, о плаче прежде всего о грехах своих, о радостном приятии гонений за Сына Человеческого, о любви к врагам, о благотворении ненавидящим нас, о благословении проклинающих на

* На чем покоится жизнь христиан?
На вере.

* Как говорил Патриарх Сергий о связи веры с жизнью?
“Знание о Боге только тогда будет иметь смысл для человека, когда Бог будет для него Единым Святым Носителем его идеалов, законодателем его жизни…” “Знание Бога только тогда действительно, когда оно сопровождается соответствующей жизнью, – когда человек по этому знанию себя устрояет” (“Правосл. учение о спасении”, стр. 1-2).

* Как должно устроять себя пастырю?
Только так, как устрояли свою жизнь его великие предшественники: святители, преподобные, мученики, исповедники, вообще святые Христовой Церкви.

* Что должно быть основой, содержанием, целью и смыслом жизни пастыря?
Любовь.

* Какую заповедь дает апостол Павел Тимофею?
Заповедь любви.

* К чему призывается Богом пастырь?
Для изображения Его в себе, для уподобления Ему в меру, непрестанно растущую.

* На каких словах Спасителя покоится эта мера?
Об отвержении себя ради следования за Ним.

* От чего должно освободить свое сердце?
От всякого пристрастия к тому, что не есть Христос.

* Чем называет апостол Павел очищение сердца?
“Сораспятием Христу”.

* Как он об этом пишет к Галатам?
“Я сораспялся Христу, и уже не я живу, но живет во мне Христос” (Гал. 2, 19-20).

* Какой должен себе задать вопрос, каждый что рукоположенный пресвитер?
“Как спастись самому и спасти людей от вечной смерти?”

* Какой – ответ?
Из ветхого человека должен родиться новый.

* Что поможет пастырю отрыву от греха?
Его неложное послушание установлениям Церкви, заключенным в своде канонов.

* Где оно находится?
В конце “Служебника” – “Известие учительное”.

* Что еще создает вокруг пастыря особую атмосферу?
Усердное чтение святоотеческих трудов по Нравственному Богословию, изучение “Добротолюбия” и творений Отцов Церкви.

* Как должен относиться пастырь к времени?
Каждый час жизни он должен считать ответственным, как бы последним, в котором он должен служить Богу и людям, не ища своего…

* Какой он будет слышать глас Спасителя?
“Кто хочет идти за Мною, отвергись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною!”

* Что явится, на этом делании, самым трудным?
Отыскание способа преодолеть свое грехолюбивое я, поставить себя в подчинение “свободе сынов Божиих”, преодолеть остатки самости.

* В чем они выражаются, по терминологии святых Отцов?
В “помыслах”, в мечтательности и рассеянности, в несобранности на руководящей идее служения.

* О чем помышляет человек, забывая об обязанностях?
О своих “правах”, им самим измышленных по гордости и себялюбию.

* Что произойдет, если такое душевное устроение начинает явно отпечатлеваться на внешней жизни пастыря?
Верующие, заметив такой недостаток их руководителя, отпадут от него.
Пастырь перестает служить им примером, теряет авторитет.

* Во что превращается, у такого пастыря, таинство Покаяния?
В формальность.

* Каким способом пастырь должен поддерживать духовное единство с людьми, ему врученными?
И в простой беседе, где пасомый всегда видит перед собою улыбку, внимательность, кротость, участливость, желание всемерно помочь в его нужде, и в любом требоисполнении, где служащий не дерзнет никогда допустить тон неразборчивой скороговорки или исказить чрезмерной торопливостью чин службы, но да памятует, что “проклят всяк, творяй дело Божие с небрежением!”

* Что должен просить пастырь от мирян?
Молитвенную поддержку.

* Что сказал святитель Тихон Воронежский людям, жаловавшимся на их недостойного пастыря?
“Когда вы молились бы о вашем священнике, не был бы он таков!”

* Что должно стоять, у пастыря, на заднем плане?
Материальная помощь.

* Что является главным препятствием к сердечному сближению пастыря и пасомых?
Корыстолюбие.

* С чем должен считаться настоятель прихода?
С волею большинства прихожан.

* Чего должно избегать?
Начальственного тона.

* Как надобно жить с братьями по благодати?
Не по обязанности и форме только, почитая их сан, но и как с единокровными сродниками.

* Чего нельзя допускать в общении с собратьями?
Панибратства и фамильярности.

* О чем должно помнить?
О том, что собрат наш есть, прежде всего, земной ангел, а потом уже человек: приятель твой или друг…

* Где осуществляется самая действительная и действенная связь стада Христова с его пастырем?
В Божественной литургии.

* Что здесь совершается и осуществляется?
Единство Бога и человека, единство любви и ее полнота.

* При каком условии крепнет связь пастыря и пасомых в Господе?
Чем чаще пастырь совершает Божественную литургию.

* Что должен сказать пастырь Господу, в конце своего земного делания? “Се аз, и дети мои!”.

                                                               “ЖМП”, 1960, № 7.

* О Ком не должен забывать получивший священный сан?
О Господе – Пастыреначальнике.
* Чем не должна стать его личная, семейная, общественная и церковная жизнь?
Хотя бы в малейшей мере, поруганием святейшего Имени Иисусаво.
* Какой она должна быть?
Святой и чистой.
* Каким должен быть человек, готовящийся стать священником?
Вести достойную жизнь и не только должен быть уважаемым среди христианского общества, но иметь доброе свидетельство от внешних, то есть даже и от всех знающих его неверующих или инаковерующих людей.
* Чему должен удовлетворять будущий пастырь?
Общим условиям нравственности.

* Что здесь разумеется?
Элементарная честность с самим собой и с людьми, неуклонное правдолюбие, верность данному слову, воздержанность в чувствах, простую житейскую мудрость, незлобивость и все черты доброго члена общества.

* Чего требует Господь от христианина, особенно от христианского пастыря?
Святости и совершенства.

* Что хранит в себе эта позитивная нравственность?
Свой дальнейший рост, свое творческое движение ввысь, самоотвержение, даже до смерти.

* Какие евангельские заповеди полагаются Святою Церковью в фундамент христианской морали, в основу нашей жизни на земле?
О смирении, отсутствии гордости, об алчбе и жажде, о плаче прежде всего о грехах своих, о радостном приятии гонений за Сына Человеческого, о любви к врагам, о благотворении ненавидящим нас, о благословении проклинающих на

* На чем покоится жизнь христиан?
На вере.

* Как говорил Патриарх Сергий о связи веры с жизнью?
“Знание о Боге только тогда будет иметь смысл для человека, когда Бог будет для него Единым Святым Носителем его идеалов, законодателем его жизни…”  “Знание Бога только тогда действительно, когда оно сопровождается соответствующей жизнью, – когда человек по этому знанию себя устрояет” (“Правосл. учение о спасении”, стр. 1-2).

* Как должно устроять себя пастырю?
Только так, как устрояли свою жизнь его великие предшественники: святители, преподобные, мученики, исповедники, вообще святые Христовой Церкви.

* Что должно быть основой, содержанием, целью и смыслом жизни пастыря?
Любовь.

* Какую заповедь дает апостол Павел Тимофею?
Заповедь любви.

* К чему призывается Богом пастырь?
Для изображения Его в себе, для уподобления Ему в меру, непрестанно растущую.

* На каких словах Спасителя покоится эта мера?
Об отвержении себя ради следования за Ним.

* От чего должно освободить свое сердце?
От всякого пристрастия к тому, что не есть Христос.

* Чем называет апостол Павел очищение сердца?
“Сораспятием Христу”.

* Как он об этом пишет к Галатам?
“Я сораспялся Христу, и уже не я живу, но живет во мне Христос” (Гал. 2, 19-20).

* Какой должен себе задать вопрос, каждый что рукоположенный пресвитер?
“Как спастись самому и спасти людей от вечной смерти?”

* Какой – ответ?
Из ветхого человека должен родиться новый.

* Что поможет пастырю отрыву от греха?
Его неложное послушание установлениям Церкви, заключенным в своде канонов.

* Где оно находится?
В конце “Служебника” – “Известие учительное”.

* Что еще создает вокруг пастыря особую атмосферу?
Усердное чтение святоотеческих трудов по Нравственному Богословию, изучение “Добротолюбия” и творений Отцов Церкви.

* Как должен относиться пастырь к времени?
Каждый час жизни он должен считать ответственным, как бы последним, в котором он должен служить Богу и людям, не ища своего…

* Какой он будет слышать глас Спасителя?
“Кто хочет идти за Мною, отвергись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною!”

* Что явится, на этом делании, самым трудным?
Отыскание способа преодолеть свое грехолюбивое я, поставить себя в подчинение “свободе сынов Божиих”, преодолеть остатки самости.

* В чем они выражаются, по терминологии святых Отцов?
В “помыслах”, в мечтательности и рассеянности, в несобранности на руководящей идее служения.

* О чем помышляет человек, забывая об обязанностях?
О своих “правах”, им самим измышленных по гордости и себялюбию.

* Что произойдет, если такое душевное устроение начинает явно отпечатлеваться на внешней жизни пастыря?
Верующие, заметив такой недостаток их руководителя, отпадут от него.
Пастырь перестает служить им примером, теряет авторитет.

* Во что превращается, у такого пастыря, таинство Покаяния?
В формальность.

* Каким способом пастырь должен поддерживать духовное единство с людьми, ему врученными?
И в простой беседе, где пасомый всегда видит перед собою улыбку, внимательность, кротость, участливость, желание всемерно помочь в его нужде, и в любом требоисполнении, где служащий не дерзнет никогда допустить тон неразборчивой скороговорки или исказить чрезмерной торопливостью чин службы, но да памятует, что “проклят всяк, творяй дело Божие с небрежением!”

* Что должен просить пастырь от мирян?
Молитвенную поддержку.

* Что сказал святитель Тихон Воронежский людям, жаловавшимся на их недостойного пастыря?
“Когда вы молились бы о вашем священнике, не был бы он таков!”

* Что должно стоять, у пастыря, на заднем плане?
Материальная помощь.

* Что является главным препятствием к сердечному сближению пастыря и пасомых?
Корыстолюбие.

* С чем должен считаться настоятель прихода?
С волею большинства прихожан.

* Чего должно избегать?
Начальственного тона.

* Как надобно жить с братьями по благодати?
Не по обязанности и форме только, почитая их сан, но и как с единокровными сродниками.

* Чего нельзя допускать в общении с собратьями?
Панибратства и фамильярности.

* О чем должно помнить?
О том, что собрат наш есть, прежде всего, земной ангел, а потом уже человек: приятель твой или друг…

* Где осуществляется самая действительная и действенная связь стада Христова с его пастырем?
В Божественной литургии.

* Что здесь совершается и осуществляется?
Единство Бога и человека, единство любви и ее полнота.

* При каком условии крепнет связь пастыря и пасомых в Господе?
Чем чаще пастырь совершает Божественную литургию.

* Что должен сказать пастырь Господу, в конце своего земного делания?
“Се аз, и дети мои!”.
“ЖМП”, 1960, № 7.